Везувій перетворив людський мозок на скло

Вчені виявили унікальне явище природного склування людського мозку жертви виверження Везувію 79 року н.е., що трансформувалося під впливом екстремальних температур та унікальних умов збереження.

Серед тисяч жертв давньоримської катастрофи, ця знахідка виділяється абсолютно унікальним характером. Молодий чоловік загинув миттєво від спалаху перегрітого попелу. Його мозок перетворився на темне органічне скло. Це явище не має аналогів у історії археології.

Науковий феномен склування

Склування або “вітрифікація” – це процес перетворення речовини на скло. При цьому молекули не встигають утворити кристалічну структуру. Вони застигають у невпорядкованому стані. Цей процес вважався неможливим для природного органічного матеріалу.

У звичайних умовах органічні тканини не можуть перетворитися на скло природним шляхом. Мозок людини складається переважно з води. Для склування потрібне поєднання надзвичайно високої температури та швидкого охолодження. Дослідження показало, що температура мала перевищувати 510°C.

Вчені з Університету Роми Тре визначили, що цей зразок є першим задокументованим випадком природного скляного мозку. Аналізи підтвердили збереження нейронних структур у склоподібному матеріалі. Знахідка перевернула наукові уявлення про природні процеси збереження.

Смертельна послідовність подій

Охоронець Колегіуму Августаліуму, приблизно 20-річний чоловік, зазнав впливу перегрітої хмари попелу. Кістки черепа частково захистили його мозок від повного термічного руйнування. Надзвичайно швидке охолодження після відходу хмари попелу спричинило склування тканини.

“Цей процес склування не міг би відбутися, якби людина нагрівалася виключно вулканічними потоками,” – зазначають дослідники у своїй публікації. Температура потоків не сягала понад 465°C. Крім того, вони охолоджувалися занадто повільно для склування органіки.

Виявлення цього унікального явища дозволило переглянути хронологію смертельних подій під час виверження. Раніше вважалося, що вулканічні потоки одночасно вбивали та ховали жертв. Новий аналіз свідчить про складнішу послідовність катастрофи.

Ідеальний шторм умов збереження

Для формування скляного мозку знадобився надзвичайно рідкісний збіг обставин. Спершу, нагрівання до температури понад 510°C. Потім, надзвичайно швидке охолодження. Нарешті, поховання при температурі, що запобігла розкладанню склоподібного матеріалу.

З приблизно 2000 тіл, виявлених на територіях навколо Везувію, лише цей один зразок демонструє склування мозку. Це підкреслює унікальність умов, які призвели до такого збереження. Лише конкретна комбінація факторів зробила можливим цей феномен.

Дослідники використали різноманітні технології для вивчення зразка. Мікроскопія виявила збережені нейронні структури. “Білі стрілки вказують на найкраще збережені аксони,” – зазначають дослідники, описуючи зображення отримані за допомогою FE-SEM мікроскопії.

Нове розуміння давньої катастрофи

Відкриття скляного мозку дозволяє краще зрозуміти динаміку виверження Везувію. Воно свідчить про існування надзвичайно гарячих, але короткочасних хмар попелу. Такі хмари передували основним вулканічним потокам, що поховали Геркуланум.

Це відкриття має величезне значення для різних наукових галузей. Вулканологи отримали докази особливого типу небезпеки під час вивержень. Археологи виявили безпрецедентний механізм збереження органічних тканин. Нейробіологи вперше побачили структуру мозку людини, що жила майже 2000 років тому.

Безіменний охоронець Колегіуму Августаліуму відкрив науковцям унікальне вікно у минуле. Його мозок, перетворений на скло, став свідченням як руйнівної, так і консервативної сили природи. Це рідкісний випадок, коли катастрофа, що забрала життя, водночас зберегла безцінний матеріал для наукових досліджень.