Дослідники з Китаю виявили значні зміни у структурі глобальних кліматичних зв’язків, які впливають на формування екстремальних температур у Північній півкулі, де проживає близько 90% населення планети.
Теплові хвилі у Північній півкулі стають дедалі спекотнішими. Ми спостерігали це в Європі у 2003, 2010 та 2019 роках. Подібні явища відбувалися в Північній Америці у 2018 та 2021 роках. Східний Китай потерпав від спеки у 2013 та 2022 роках.
Зміна кліматичних телезв’язків
Вчені опублікували свої висновки у журналі Nature Communications. Вони показали, що ключовий глобальний кліматичний зв’язок зазнав суттєвих змін з кінця 1970-х років. Це пояснює, чому найсильніші хвилі спеки охоплюють Східну Європу, Східну Азію та південний захід Північної Америки.
Емпіричні спостереження та моделювання вказують на важливу роль Ель-Ніньо-Південного коливання (ENSO) у цих змінах. До кінця 1970-х років ENSO непрямо впливало на літній циркумглобальний телезв’язок (CGT). Цей механізм модулював літній індійський мусон.
“ENSO” – це “неперіодична зміна вітрів і температури води над західною тропічною частиною Тихого океану”. Воно проявляється як Ель-Ніньо з теплішою поверхневою водою та Ла-Нінья з холоднішою водою. Ці кліматичні феномени мають глобальні наслідки для температури та кількості опадів.
Глобальні наслідки ENSO
В епоху глобального потепління Ель-Ніньо часто спричиняє рекордні температури. Це спостерігалося у 2023 та 2024 роках. Вплив ENSO на клімат надзвичайно важливий для тропіків, розподілу опадів та сільського господарства.
Завдяки “телезв’язку” ENSO може впливати на віддалені частини планети. Одним із таких механізмів є літній циркумглобальний телезв’язок, відкритий у 2005 році. Це аномалія атмосферної циркуляції у верхній тропосфері влітку у Північній півкулі.
Використовуючи дані повторного аналізу, дослідники виявили суттєві зміни. Структура і мінливість CGT змінилися після кінця 1970-х років. Змінився також західний північно-тихоокеансько-північноамериканський телезв’язок.
Зміщення хвиль Россбі
Дослідницька група на чолі з Шанкай Тангом з Університету Сунь Ятсена виявила важливе зміщення. Хвилі Россбі у Північній півкулі змістилися на половину довжини хвилі з кінця 1970-х років. Це ключовий фактор змін у розподілі температур.
“Глибше розуміння нещодавньої зміни структури CGT має допомогти покращити сезонні прогнози теплових хвиль і посух у середніх широтах Північної півкулі, пов’язаних з ENSO,” – зазначають дослідники у своїй публікації.
Вчені провели численні експерименти з використанням моделі системи Землі. Вони проаналізували дані про опади, вітер, температуру поверхні та геопотенціальну висоту. Це дозволило отримати статистичні докази змін у характері CGT.
Природна мінливість чи антропогенний вплив?
Чому змінилася довжина хвилі? Антропогенна зміна клімату здається очевидним поясненням. Проте вчені виявили дещо несподіване. Виявлені зміни не відтворюються у 24 сучасних кліматичних моделях з відомими антропогенними впливами.
Це свідчить, що зміни зумовлені природною мінливістю клімату. Структура літнього ENSO зазнала значних змін протягом десятиліть. Температурні аномалії змістилися від екваторіального східного Тихого океану до його центральної частини.
Низхідний рух циркуляції Вокера призвів до пригнічення конвекції. Це вплинуло на формування опадів над тропічним заходом північної частини Тихого океану. Результатом стало зміщення на півхвилі північнотихоокеанського центру CGT.
Краще розуміння взаємозв’язку між ENSO та CGT дозволить удосконалити прогнози. Це важливо для передбачення майбутніх змін клімату в середньоширотному регіоні. Покращені моделі допоможуть краще підготуватися до екстремальних погодних явищ, які впливають на мільярди людей.
#Чому #теплові #хвилі #Північній #півкулі #стали #частішими #та #сильнішими
Source link
