У Хмельницькому обласному художньому музеї відкрилася виставка робіт-рефлексій на україно-російську війну, створених бельгійцем Патріком Кастермансом.
Нагадаємо, що ще до початку повномасштабного вторгнення ХОХМ мав активну традицію співпраці з митцями з різних країн та навіть континентів. Так, у гостинних залах художнього музею експонувались роботи австралійських митців-аборигенів в межах виставки «Старі майстри: видатні австралійські художники, що малювали на корі», твори польських художників, філософські роботи угорського митця Стефана Арпада Мадяра. Вже після повномасштабного вторгнення науковці музею співпрацювали з Товариством Німців Хмельниччини «Відергебург» та українськими митцями, які наразі вимушені жити у Німеччині та Франції. Але навіть війна не стала на заваді відвідуванню закладу гостями зі США, Франції, Польщі, Великобританії тощо. Тож не дивно, що навіть у часи важких атак ворога по інфраструктурі та мирному населенню до нашої країни їдуть іноземці, щоб наживо побачити життя України й українців та розповісти про це правду у своїх країнах.
За словами кураторки артпроєкту «Надія після відчаю», заступниці директорки ХОХМ, науковиці Олени Михайловської, близько року тому до музею звернулася пані з пропозицією отримати у колекцію твір бельгійського митця. Саме так зав’язалось спілкування, яке переросло у виставку.
Наш музей сучасного українського мистецтва працює із колективними практиками пам’яті про війну від 2014 року. Ми організовуємо виставки не лише провідних українських митців, але й маловідомих художників чи художників-аматорів, якщо сенси їхніх робіт важливі для нашого суспільства. Гранична різностильовість творів бельгійця Патріка Кастерманса для когось буде ознакою аматорства й активного пошуку свого стилю в мистецтві. Частково вони матимуть рацію – це перша виставка митця в його житті. Проте, чи лише мистецькі рефлексії, фахово втілені рукою майстра, заслуговують бути експонованими у сучасному музеї? Наповненість творів важливими змістами, спостереженнями, емоціями компенсують стильову неоднорідність. Адже подивитись на нас очима іноземця – несподіваний ресурс для самопізнання, – прокоментувала кураторка.
Дебютна виставка митця в першу чергу промовляє про його відчуття і переживання стосовно актуальної війни. Це погляд людини, яка покинула мирну батьківщину, щоб зрозуміти наш стан і вилити цю емоцію на полотно. Так, однією з найщемкіших робіт є акриловий аркуш, на якому зображено дитяче обличчя спотворене, ніби каміння. За словами автора, саме ця робота була створена як реакція на трагедію клініки “Охматдит”, в яку поцілили росіяни у липні минулого року. І цю мистецьку історію вже не перепишеш для іноземних ЗМІ чи «правильних» підручників при потребі.
Початок російсько-української війни в лютому 2022 року сильно вразив Західну Європу. Я бачив, як українці, які шукали безпеки й захисту, приїжджали до нашої країни і відразу починали вивчати мову. Я бачив відчай в очах людей. Але я також бачив надію цих людей швидко інтегруватися в наше суспільство, щоб мати можливість працювати та фінансово підтримувати інших, які залишилися в Україні. Джерелом моєї наснаги як живописця і графіка стала проблема психологічних наслідків війни. Я зрозумів, що війна – це більше, ніж фізичне насильство та бомбардування ракетами і дронами мирних міст. Я побачив біль і скорботу на обличчях людей… Мене засмоктала печаль цієї незрозумілої війни… – зазначає митець.
Живописні твори, графічні замальовки аквареллю – кожна робота оповідає маленьку, але напрочуд важливу сторінку сьогоденної історії України і решти світу в умовах панування зла. Навіть антропоморфні постаті, які з першого разу більше скидаються на образи святих, за коментарем художника Кастерманса є авторською алюзією на пошуки надії українських родин у темряві обставин, які неодмінно завершаться успіхом.
В межах виставки, яка розміщена у музеї в просторах Мистецької вітальні, ви також помітите цікавий твір з зображенням слідів від черевиків. Як зауважує пан Патрік – це про діалоги, як суспільні, так і внутрішні, інтимні.
Ця виставка є ще одним мистецьким рупором, який має на меті вплинути на думки, мислення і позицію європейців стосовно того, що ми наразі переживаємо, без спотворення або ж применшення:
В Україні, мабуть, побутують враження, що біженці за кордоном живуть щасливо. Я повинен спростувати цю думку, тому що це не так. Ці люди живуть у глибокій провині перед друзями і сім’ями, які залишилися в Україні. Вони стикаються з наслідками війни кожну хвилину свого життя, адже саме через неї вони опинились в чужому середовищі. Тож я захотів передати справжні образи цих людей у своїх роботах за допомогою різних технік і матеріалів. Психологічні страждання невинних дорослих і дітей також є наслідком війни. Розуміючи це, я щодня роблю все від мене залежне, щоб підтримувати та допомагати українському народу, – підкреслює художник.
У своїх роботах Патрік зображає не тільки Україну та українців, а й європейську спільноту. Так, тендітна робота з людськими головами ілюструє реакцію-подивування мешканців Європи на події, які відбуваються в Україні. Парою до цього твору виступає акварельний аркуш, який зображає кулі, які несуться з шаленою швидкістю у бік нашої безвинної землі.
Митець Кастерманс народився 1965 року в Тонгерені – найстарішому місті Бельгії. Воно розташоване у голландськомовній частині Бельгії під назвою Фландрія. Художник – не самоук, адже після опанування промислових наук він навчався у вищій художній академії. Наразі митець займається волонтерством – навчає мови біженців. Крім образотворчого мистецтва, Патрік пише книги.
Побачити українські реалії поглядом бельгійського друга України, проникливого художника можна у Хмельницькому обласному художньому музеї до 6 квітня. Далі виставка з метою культурної дипломатії помандрує українськими містами. Тож не прогавте унікальну можливість ознайомитись ще з однією гранню нашого сьогодення в артобрамленні!
Читайте також: Хмельницький обласний художній музей отримав грант на зацифрування об’єктів культурної спадщини
The post Роботи бельгійського художника представили на виставці у музеї в Хмельницькому first appeared on Поділля News.
Source link
