парникові гази можуть спричинити хаос у космосі

Uncategorized

Збільшення концентрації парникових газів в атмосфері Землі здатне докорінно змінити функціонування тисяч супутників, впливаючи на стійкість космічного середовища та безпеку майбутніх космічних місій.

by @freepik

Дослідження, опубліковане в журналі “Nature Sustainability” науковцями з Бірмінгемського університету, розкриває малодосліджений аспект зміни клімату. Парникові гази, відомі як “атмосферні компоненти, що затримують тепло біля поверхні Землі”, мають непередбачений вплив на вищі шари атмосфери. Вони спричиняють охолодження термосфери, де знаходяться тисячі супутників. Цей феномен створює умови для подовження терміну служби орбітальних апаратів. Охолодження верхніх шарів атмосфери зменшує опір для супутників.

Парадоксальні наслідки атмосферних змін

Понад 8000 супутників обертаються в термосфері на висотах від 300 до 1000 кілометрів. Хоча нижня атмосфера затримує інфрачервоне випромінювання, що призводить до потепління поверхні Землі, вона одночасно охолоджує верхні шари. Це створює ефект стиснення термосфери та зменшує атмосферну густину. Орбіти супутників зазнають меншого опору. Супутники залишаються в космосі довше, ніж планувалося.

Зменшення атмосферного опору має неоднозначні наслідки. З одного боку, це подовжує термін експлуатації діючих супутників. З іншого боку, перешкоджає природному сходженню несправних апаратів. Метью Браун, провідний дослідник, підкреслює важливість цього відкриття.

“Дискусії навколо зміни клімату зазвичай обертаються навколо наземних і морських екосистем, ігноруючи космос – сферу, від якої ми стаємо все більш залежними”, – зазначає науковець.

Загрози для космічної інфраструктури

Тривале перебування непрацюючих супутників на орбіті збільшує ризик зіткнень. Це може спричинити “синдром Кесслера” – “ланцюгову реакцію зіткнень супутників, що призводить до експоненціального зростання космічного сміття”. Такий сценарій здатен зробити космос непридатним для використання. Він загрожує майбутнім дослідженням та прогресу технологій. Значення супутникових технологій для зв’язку, навігації та моніторингу довкілля зростає щодня.

Доктор Браун закликає до міжнародних заходів регулювання. “Потенційні наслідки нерегульованого розповсюдження супутників неможливо переоцінити”, – наголошує вчений. Кількість супутників зростатиме в геометричній прогресії в найближчі роки. Скоординований підхід до управління орбітальними ресурсами стає критично важливим. Зростаюча щільність супутників на орбіті потребує оцінки їх безпечної кількості.

Інтеграція кліматичної та космічної політики

Технології для уникнення зіткнень постійно вдосконалюються. Однак екологічні фактори, що впливають на стійкість супутників, потребують глибшого аналізу. Зменшення викидів парникових газів має подвійну користь. Воно захищає земні екосистеми та сприяє довгостроковій життєздатності космічних проектів. Нагальність ситуації очевидна для наукової спільноти.

Глобальні дискусії про кліматичну політику повинні включати питання космічної сталості. “Наша спадщина в космосі залежить від вибору, зробленого сьогодні”, – підкреслює Браун. Нехтування цим питанням може призвести до ворожих атмосферних умов для супутникових мереж. Це створить операційні труднощі та некеровані ризики для всієї космічної інфраструктури.

Новий вимір екологічної відповідальності

Дослідження знаменує ключовий момент на перетині кліматології та аерокосмічної інженерії. Урбанізація, промисловий та технологічний прогрес збільшують викиди парникових газів. Ми повинні переосмислити концепцію сталого розвитку, включивши в неї космічний простір. Наші атмосферні викиди матимуть наслідки далеко за межами Землі.

Наукова спільнота закликає до співпраці між різними галузями. “Навіть у нашу сучасну, пов’язану мережею епоху, наші дії на Землі мають резонанс далеко за її межами”, – підсумовують дослідники. Вибір, який ми робимо сьогодні, визначає майбутнє людства в космосі. Захист довкілля та космічного простору стає єдиним нероздільним завданням цивілізації.

#парникові #гази #можуть #спричинити #хаос #космосі

Source link

Оцініть статтю