Пряморогий слон жив у Європі 700 тисяч років тому

Нове дослідження в журналі Frontiers in Biogeography демонструє, що кліматичні умови сучасної Європи залишаються придатними для проживання вимерлого виду слонів, який тривалий час формував європейські ландшафти та біорізноманіття континенту.

Стародавні гіганти Європи

Європейський континент раніше був домівкою для величезних ссавців. Серед них особливе місце займали прямороті слони (Palaeoloxodon antiquus). Ці тварини проіснували в Європі близько 700 000 років. Вони зникли відносно недавно – приблизно 34-50 тисяч років тому.

Слони вимерли внаслідок полювання людей під час останнього льодовикового періоду. До того часу вони пережили кілька льодовикових циклів. Скам’янілості свідчать про їхню присутність на значній території континенту.

Прямороті слони відігравали ключову роль у формуванні європейських екосистем протягом сотень тисяч років. За своїм впливом на середовище вони були подібні до сучасних слонів Африки та Азії.

Трансформатори ландшафтів

Згідно з дослідженням, P. antiquus мешкали у відкритих або напіввідкритих біотопах. Їхнє середовище існування характеризувалося мозаїчною рослинністю. Мануель Штайнбауер, старший автор дослідження, підкреслює цю особливість: “Скам’янілості показують, що P. antiquus часто мешкали у відкритих або напіввідкритих біотопах з мозаїчною рослинністю”.

Подібно до сучасних слонів, прямороті слони були “екосистемними інженерами”. Вони активно змінювали довкілля через випас та фізичний вплив. Постійно підстригаючи рослинність, слони підтримували відкриті ділянки місцевості. Витоптування також сприяло вирівнюванню географії.

Франка Гайзер, провідний автор дослідження, наголошує на важливості цих процесів. “У минулому мегафауна, така як пряморогий слон, та її регуляторні механізми, такі як випас худоби, були всюдисущими”, – зазначає вона. Багато європейських рослин, які процвітають на відкритих ділянках, зобов’язані своїм різноманіттям саме цим екологічним впливам.

Завдяки діяльності слонів створювався баланс між лісами та відкритими територіями. Без їхнього впливу багато ділянок поступово заростали б лісом.

Кліматична сумісність

Дослідники проаналізували скам’янілості P. antiquus з різних часових періодів. Вони зіставили знахідки з кліматичними моделями відповідних епох. Це дозволило реконструювати історичні ареали та умови проживання цих тварин.

Отримана інформація була порівняна з сучасними кліматичними умовами Європи. Результати виявилися несподіваними. Сучасний клімат Європи цілком придатний для проживання пряморотих слонів. Якби не винищення через полювання, ці тварини могли б дожити до наших днів.

Найсприятливішими для P. antiquus виявились рівнинні райони Західної та Центральної Європи. На карті потенційного поширення, створеній вченими, ці території позначені темно-зеленим кольором, що означає високу ймовірність успішного проживання виду.

Вчені використовували складні моделі розподілу видів для своїх прогнозів. Результати базуються на розташуванні відомих скам’янілостей та відповідних кліматичних параметрах.

Переосмислення охорони природи

Дослідження має важливі наслідки для стратегій збереження природи в Європі. Традиційні підходи зазвичай спрямовані на захист екосистем у їхньому нинішньому стані. Проте отримані результати свідчать про потребу переосмислення цієї концепції.

Франка Гайзер критично оцінює сучасні методи охорони природи. “Традиційні стратегії збереження в Європі в першу чергу спрямовані на захист біорізноманіття шляхом захисту середовищ існування від людської діяльності”, – зазначає вона. Проте цей підхід не враховує втрачені екологічні функції мегафауни.

Автори дослідження пропонують звернути увагу на відновлення функціональних ролей вимерлих видів. Це може включати реінтродукцію збережених травоїдних тварин, таких як дикі коні або велика рогата худоба.

Однак повністю відтворити вплив пряморотих слонів на ландшафт буде складно. Жоден існуючий сьогодні вид не має таких самих можливостей формувати європейський рельєф.

Уроки для майбутнього

Дослідження підкреслює, що сучасні європейські екосистеми функціонують без важливого компонента, який формував їх протягом сотень тисяч років. Зникнення пряморотих слонів залишило екологічну нішу, яка досі не заповнена.

Знання про вплив цих тварин на ландшафти можуть допомогти у розробці ефективніших стратегій збереження природи. Вони демонструють, що певні види рослин еволюціонували в умовах постійного впливу мегафауни.

Відновлення екологічних функцій, які раніше виконували прямороті слони, може сприяти збереженню біорізноманіття. Це особливо важливо для видів, адаптованих до відкритих ландшафтів.

Результати дослідження також нагадують про значний вплив людської діяльності на природні екосистеми. Вимирання пряморотих слонів – лише один приклад того, як діяльність людини докорінно змінює довкілля протягом тривалого часу.