третину коду Microsoft пише штучний інтелект!

Штучний інтелект вже генерує до третини всього програмного коду в репозиторіях Microsoft, що свідчить про суттєвий прогрес у галузі автоматизації програмування та вказує на майбутнє, де роль ШІ в розробці програмного забезпечення буде тільки зростати.

Керівник Microsoft Сатья Наделла під час конференції Meta LlamaCon повідомив про вражаючі результати інтеграції штучного інтелекту в процеси програмування компанії. За його словами, від 20% до 30% усього коду в репозиторіях Microsoft створено за допомогою технологій ШІ. Ця статистика демонструє швидкість, з якою генеративний ШІ перетворюється з експериментальної технології на продуктивний інструмент розробки програмного забезпечення.

Інформація прозвучала під час бесіди з керівником Meta Марком Цукербергом, який поцікавився масштабами використання ШІ для кодування в Microsoft. Наделла уточнив, що ефективність застосування штучного інтелекту для генерації коду залежить від конкретної мови програмування. Зокрема, в Python спостерігається значно більша продуктивність у порівнянні з мовою C++.

Порівняльний аналіз галузевих тенденцій

Компанія Microsoft не єдина, хто активно впроваджує ШІ у процеси розробки програмного забезпечення. Керівник Google Сундар Пічаї нещодавно зробив подібну заяву, стверджуючи, що понад 30% коду в їхній компанії генерується за допомогою штучного інтелекту. Такі показники від двох технологічних гігантів підтверджують загальногалузеву тенденцію до розширення використання ШІ в програмуванні.

Цікаво, що на аналогічне запитання Марк Цукерберг не зміг надати конкретних цифр щодо використання ШІ в кодуванні для Meta. Це може свідчити про різні підходи компаній до впровадження ШІ-інструментів або відмінності у методах вимірювання внеску штучного інтелекту в розробку коду.

Варто зазначити, що методологія вимірювання частки згенерованого ШІ коду залишається непрозорою. Ні Microsoft, ні Google не розкрили деталей щодо того, як саме вони визначають, який код створено людьми, а який — штучним інтелектом. “До цих цифр слід ставитися з деякою часткою скептицизму”, — відзначають аналітики, підкреслюючи необхідність розробки стандартизованих методик оцінювання.

Прогнози розвитку технології

Технічний директор Microsoft Кевін Скотт має вражаючий прогноз щодо майбутнього автоматизованого програмування. За його оцінками, до 2030 року штучний інтелект генеруватиме близько 95% усього коду. Такий сміливий прогноз вказує на значний потенціал розвитку автоматизації в галузі розробки програмного забезпечення протягом найближчих п’яти років.

Мова програмування Python демонструє найвищу ефективність впровадження ШІ-асистентів для кодування. Це можна пояснити кількома факторами: простотою синтаксису цієї мови, її популярністю для навчання моделей штучного інтелекту, а також великою кількістю відкритого коду для тренування ШІ-моделей.

Високий відсоток коду, створеного за допомогою ШІ, свідчить про зрілість технології та її готовність до впровадження у промислових масштабах. Сучасні системи штучного інтелекту, такі як GitHub Copilot, Microsoft IntelliCode та інші інструменти, демонструють значне покращення якості генерованого коду порівняно з ранніми версіями.

Вплив на галузь програмування

Стрімке зростання частки коду, створеного за допомогою ШІ, порушує питання про трансформацію ролі програмістів у майбутньому. Замість написання базового коду розробники можуть зосередитися на архітектурних рішеннях, забезпеченні якості та вирішенні складних алгоритмічних завдань.

Впровадження ШІ в процес програмування потенційно може знизити поріг входу в галузь, зробивши розробку більш доступною для початківців. Одночасно це може підвищити вимоги до розуміння архітектури програмного забезпечення та принципів проєктування.

Заяви керівників технологічних гігантів свідчать про зрілість технологій генеративного ШІ та їхню готовність до впровадження у виробничих процесах. Такі показники, як 20-30% згенерованого коду в Microsoft, підтверджують, що штучний інтелект виходить за межі експериментальних проєктів і стає стандартним інструментом у промисловій розробці програмного забезпечення.