Вчені Массачусетського технологічного інституту вперше надали вичерпне пояснення магнетизму деяких місячних порід, не зважаючи на відсутність у Місяця власного магнітного поля.
Дослідники з MIT застосували високоточне комп’ютерне моделювання, щоб перевірити гіпотезу короткочасного посилення слабкого магнітного поля Місяця внаслідок зіткнення з астероїдом. Це явище, як виявилось, могло створити потужну плазмову хмару, яка тимчасово посилила магнітне поле на зворотному боці Місяця. Саме там сьогодні спостерігають найбільш намагнічені породи. «Цей процес може пояснити більшість сильних магнітних полів, виявлених на Місяці, особливо на його далекій стороні», — зазначив Ісаак Наретт, перший автор дослідження.
На відміну від Землі, де магнітне поле генерує внутрішнє динамо — «рух розплавленого електропровідного матеріалу», — Місяць мав лише слабке поле близько одного мікротесла. У ході моделювання дослідники виявили, що внаслідок удару астероїда могла утворитися хмара гарячої плазми, яка тимчасово посилила це поле. Сплеск тривав усього 40 хвилин, але за цей час сейсмічні хвилі, спричинені ударом, могли вплинути на мінерали, спрямувавши електрони в напрямку поля.
Після зникнення поля електрони залишились в стабільному положенні, фіксуючи магнітну пам’ять у породах. Це пояснення вперше узгоджує дві основні теорії — динамо-ефект і ударну гіпотезу. «Ми стверджуємо, що це трохи те й те, і це гіпотеза, яку можна перевірити», — прокоментувала фізик-плазмолог Рона Оран.
Нове дослідження не лише розкриває природу магнетизму Місяця, а й вказує на універсальний механізм формування магнітних аномалій на інших тілах Сонячної системи. Марс і Меркурій, які мають залишковий магнетизм, хоча їхні динамо давно згасли, можуть виявитися наступними об’єктами для перевірки цієї гіпотези. Це відкриває нові горизонти для вивчення історії та внутрішньої структури небесних тіл.
#Астероїд #створив #магнітне #поле #на #звороті #Місяця
Source link
