золото витікає з ядра Землі

Ядро Землі, зосередивши у собі майже всі запаси дорогоцінних металів, поступово віддає їх мантії, а звідти — до земної кори.

У новому дослідженні ізотопного складу базальтів із Гаваїв геологи з Геттінгенського університету довели, що золото та інші сидерофільні метали — “елементи, які мають хімічну спорідненість до заліза та схильні концентруватися в ядрі” — витікають з надр Землі. Геохімік Нільс Меслінг підкреслив: «Коли з’явилися перші результати, ми зрозуміли, що буквально натрапили на золоту жилу!» Згідно з даними, понад 99% усього золота планети перебуває в ядрі — цього вистачило б, щоб покрити сушу Землі шаром у пів метра.

Пояснення цього явища лежить у геологічній історії: у процесі, який науковці називають “залізна катастрофа”, важкі елементи під час формування Землі опустилися в центр планети. Пізніше частину золота доставили метеорити. Та справжню роль у його поширенні до поверхні відіграє конвекція магми — “рух розпеченого каменю у мантії, спричинений тепловими градієнтами”, що піднімає матеріали від межі ядра і мантії.

Ключ до цього відкриття — ізотопи рутенію. Завдяки вдосконаленим методам аналізу, вчені виявили надлишок рутенію-100, який, як з’ясувалося, походить із ядра. Це дало змогу вперше відрізнити “глибинний” рутеній від поверхневого. Таким чином було підтверджено витік не лише рутенію, а й платини, паладію, родію та золота.

Як зауважив геохімік Маттіас Вілбольд: «Наші висновки не тільки показують, що ядро Землі не є таким ізольованим, як раніше вважалося». За словами вчених, десятки квадрильйонів тонн мантійної речовини піднімаються з глибини до поверхні, утворюючи океанічні острови, як-от Гаваї. Хоча видобуток золота з ядра неможливий, це відкриття дозволяє по-новому осмислити геодинаміку планети й історію розподілу її ресурсів.