Уявлення про життя як операції з інформацією дозволяє розширити його пошуки на області, в які інакше ми і не подумали б заглянути, охоплюючи найдивніші форми живого і навіть «постбіологічних» істот.
Як правило, пошуки свідчень існування життя десь за межами Землі спираються на уявлення про «зони населеності». Вони знаходяться на такому віддаленні від зірки, що розташовані там планети отримують помірну кількість енергії, і на їх поверхні може стабільно зберігатися рідка волога. Однак подібний підхід розглядає життя лише таким, яким ми звикли його бачити: планетним, з водою в якості середовища для біологічних реакцій, з білками, які їх проводять, і нуклеїновими кислотами, які зберігають спадкову інформацію.
Теоретично де-небудь на просторах космосу цілком може з’явитися життя, абсолютно не схоже на наше. Організми, які влаштувалися на супутниках великих планет або навіть поблизу чорної діри. Істоти, що використовують кремній замість вуглецю, альтернативний воді, мають зовсім іншу біохімію, або навіть «постбіологічні» цивілізації. Все це дозволяє говорити про життя далеко за межами «зони населеності» — в таких куточках космосу, заглянути в які нам навіть не приходить в голову.
Саме цей підхід розвивають астрофізики Калеб Шарф (Caleb Scharf) з NASA і Олаф Вітковські (Olaf Witkowski) з Токійського університету. У їх новій статті, представленої у відкритій бібліотеці препринтів arXiv.org, пропонується замінити уявлення про зони населеності більш широким поняттям «зона обчислюваності» (computational zones). Традиційні зони населеності виступають лише частиною їх безмежності.
Справді, де б не знаходилося життя і як не було б влаштоване, фундаментально вона буде обов’язково являти собою процес обчислення — перетворення інформації. Організми можуть користуватися різними носіями замість ДНК, іншими інструментами замість білків і так далі, але так чи інакше будуть виробляти обчислення. А отже, придатними для життя можна назвати будь-які області, де це можливо.
Шарф і Вітковські висувають три базових критерії, які визначають «зону обчислюваності». По-перше, в ній повинно бути достатньо «обчислювальних потужностей» — інакше кажучи, як можна більш багатий набір хімічних речовин. По-друге, потрібна енергія — у вигляді випромінювання зірки, гідротермальних джерел і так далі. Нарешті, необхідний субстрат, який виступає носієм цієї інформації, як наша ДНК.
#Позаземне #життя #запропонували #шукати #зоні #обчислюваності
Source link
