У Панамі вперше провалився сезонний океанічний апвелінг

Порушення сезонного апвелінгу у Панамі в 2025 році сигналізує про кліматичну вразливість океанічних екосистем та загрозу для рибальства.

Уперше за понад сорок років апвелінг у Панамській затоці не відбувся, що викликало занепокоєння серед науковців. Команда зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень (STRI) пов’язала цю аномалію з ослабленням північних пасатів, які традиційно ініціюють підйом холодних вод. Цей процес забезпечує приплив поживних речовин, охолоджує поверхню океану та підтримує продуктивність прибережного рибальства. «Ми не зафіксували звичного зниження температури та зростання біологічної активності», – підкреслили дослідники STRI.

Апвелінг у Панамі зазвичай відбувається в сухий сезон – з грудня по квітень – і є ключовим екологічним явищем для регіону. Холодні глибинні води збагачують верхній шар океану, стимулюючи ріст фітопланктону – базового рівня харчового ланцюга. Це створює умови для високої концентрації риби та підтримує економічну стабільність прибережних громад. Крім того, апвелінг має охолоджувальний ефект, знижуючи ризик теплового стресу для коралових рифів.

Аномально низька концентрація хлорофілу в лютому 2025 року вказує на те, що процес апвелінгу не спрацював. Супутникові зображення зафіксували різке зменшення біологічної продуктивності в акваторії затоки, що є безпрецедентним. «Це перше порушення апвелінгового циклу з моменту початку наших спостережень у 1980-х», – зазначив морський еколог Аарон О’Деа. Причиною названо ослаблення пасатів, що, в свою чергу, пов’язане зі змінами у глобальній атмосферній циркуляції.

Результати дослідження, опублікованого в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), вказують на ризик порушення давніх океанічних систем. «Наші дані демонструють, як кліматична нестабільність здатна зламати механізми, які тисячоліттями підтримували екосистеми», – наголошують автори. Це може призвести до тривалих наслідків, включаючи скорочення рибних запасів і деградацію коралових рифів.

Особливу тривогу викликає той факт, що тропічні апвелінгові системи залишаються недостатньо вивченими та спостережуваними. У контексті глобального потепління їхня вразливість лише зростає, що ставить під сумнів здатність тропічних екосистем адаптуватися. «Цей випадок підкреслює необхідність інвестувати в сучасні системи моніторингу океану», – зазначив учасник дослідження Ендрю Селлерс. Експедиція науково-дослідного судна Eugen Seibold стала однією з перших спроб глибшого аналізу таких збоїв у Тихому океані.

Цей інцидент ілюструє потенціал синергетичної роботи міжнародних дослідницьких інституцій у виявленні кліматичних загроз. Спільна ініціатива STRI та Інституту хімії Макса Планка демонструє новий рівень наукової співпраці. У фокусі – не лише збір даних, але й створення систем раннього попередження для морських екосистем. Така міждисциплінарна діяльність має стати основою адаптаційної політики в умовах змін клімату.