Телескоп Вебба виявив фосфін на коричневому карлику

Телескоп “Джеймс Вебб” поставив під сумнів один із найгучніших “сигналів життя” у космосі.

Космічний телескоп NASA James Webb Space Telescope (JWST) виявив фосфін (PH?) у атмосфері далекого коричневого карлика — астрономічного об’єкта, що займає проміжне положення між планетою і зіркою. Ця несподівана знахідка, опублікована в журналі Science, змушує переглянути уявлення про фосфін як про можливу біосигнатуру — тобто ознаку існування життя.

Фосфін — це молекула фосфору та водню, яка на Землі трапляється лише в результаті промислової діяльності або діяльності живих організмів. Саме тому його виявлення в 2020 році в атмосфері Венери спричинило справжню сенсацію. Учені припустили, що газ міг вироблятися мікроорганізмами у верхніх шарах венеріанських хмар, де умови менш екстремальні.

Та нове відкриття JWST показує інше: фосфін може утворюватися без участі життя, у суворих середовищах, де жоден біологічний процес неможливий.

Команда астрономів досліджувала 23 коричневі карлики з температурою від 100 до 700 °C — об’єкти, які занадто малі, щоб підтримувати термоядерні реакції, але занадто великі, щоб бути планетами. Серед них лише один — Wolf 1130C, старий і бідний на метали коричневий карлик із температурою близько 320 °C — показав спектральні сліди фосфіну.

Це відкриття стало несподіванкою. «Якщо фосфін може виникати в умовах, де немає й натяку на життя, його присутність не може розглядатися як біологічний доказ», зазначають автори дослідження.

Виявлення фосфіну на Венері у 2020 році викликало гіпотези про життя в її атмосфері. Проте тепер, коли JWST зафіксував ту ж молекулу на неживому об’єкті, цей аргумент значно ослаб. Ймовірніше, що фосфін на Венері — результат невідомих атмосферних реакцій, а не продукт мікробної активності.

Як наголошують автори: «Доки хімічні процеси не будуть з’ясовані, фосфін не можна вважати беззаперечним доказом існування життя».

Раніше фосфін виявляли на Юпітері та Сатурні, де він утворюється глибоко в атмосфері завдяки високотемпературній хімії. Його наявність на коричневому карлику вказує, що існують інші, ще невідомі механізми синтезу цієї сполуки.

Це означає, що жоден окремий газ не може бути визнаний “сигналом життя” без контексту — потрібно враховувати фізичні умови, температуру, склад атмосфери та джерела енергії.

Висновок: відкриття фосфіну на Wolf 1130C демонструє, що навіть найкращі “біомаркери” можуть мати природне, небіологічне походження. І хоча пошук життя у Всесвіті триває, цей випадок нагадує: космічна хімія складніша, ніж ми уявляємо, і її ще належить зрозуміти.