Вчені з Гавайського університету розкрили таємницю “сонячного дощу” — феномену, коли плазма в атмосфері Сонця конденсується та падає назад на його поверхню, подібно до злив на Землі.
Дослідження, проведене Люком Бенавіцем та астрономом Джеффрі Ріпом з Інституту астрономії (IfA), показало, що цей ефект спричиняє зміна складу елементів у сонячній короні, зокрема заліза. Раніше науковці вважали, що склад елементів у верхніх шарах Сонця є сталим, однак нові результати, опубліковані в Astrophysical Journal, доводять протилежне.
«Найцікавіше — ми дозволили елементам, як-от залізу, змінюватися з часом, і наші моделі нарешті співпали з тим, що ми бачимо на Сонці», — пояснив Бенавіц. «Це змушує фізику буквально ожити».
Корональний або “сонячний” дощ виникає у надзвичайно гарячій плазмі — короні Сонця, де холодніші згустки речовини формуються високо над поверхнею, а потім стрімко спускаються вниз. Попередні моделі передбачали, що для цього потрібно багато годин чи навіть днів нагрівання, але спостереження свідчать, що процес триває лише кілька хвилин. Нова робота IfA показала, що динамічні зміни концентрації елементів можуть пояснити таку швидкість охолодження й конденсації.
«Ми використовуємо охолодження як проксі для нагріву, оскільки не можемо бачити його напряму, — сказав Ріп. — Якщо наші моделі переоцінювали щільність плазми, то й час охолодження був завищений. Тепер, можливо, нам доведеться переписати наші уявлення про корональний нагрів».
Цей прорив має значення не лише для астрофізики, а й для практичних застосувань — він допоможе точніше прогнозувати космічну погоду, від якої залежать робота супутників і стабільність електромереж на Землі.
Вчені вважають, що результати відкривають нову сторінку у розумінні Сонця. Склад його атмосфери не є сталим, а змінюється в часі, впливаючи на рух енергії та формування плазмових структур. «Попереду — багато захопливої роботи, адже ми лише починаємо розуміти, як живе й “дихає” наше Сонце», — підсумував Ріп.
#Розкрито #причину #плазмових #злив #короні #Сонця
Source link
