Навіть без видимих фізичних ознак, люди здатні зчитувати потенційну фізичну загрозу за манерою ходи.
Людська здатність виявляти силу опонента по руху виникла як результат внутрішньостатевого добору — “еволюційного механізму, коли конкуренція між самцями сприяє відбору фізичних та поведінкових характеристик”, як зазначає автор дослідження Коннор Леслі. Особливо це стосується чоловіків, які історично частіше вступали в фізичні сутички. Тому їм було вигідно еволюціонувати так, аби передбачати ризик і вчасно уникати конфлікту.
Протягом останніх десятиліть науковці встановили, що люди добре розпізнають силу за обличчям, голосом і, як з’ясувалося нещодавно, за ходою. “Навіть коли фізичні характеристики штучно приховані, учасники досліджень здатні оцінити рівень сили чоловіка лише за трисекундним відео його ходи”, — наголошує Леслі. Це означає, що специфічні рухи тіла, зокрема розгойдування плечей, сприймаються як ознака домінантності.
Цікаво, що така манера руху нагадує архетипічного героя вестернів — впевненого, небезпечного та готового до дії. “Це карикатурна чоловіча хода, яка, згідно з психологом Ніколаусом Троє, виникає з потреби зайняти більше простору, як у тварин-самців”. У природі це часто проявляється у вигляді роздутого пір’я в голубів або гриви у левів. У людей же ці відмінності проявляються в стилі руху, який робить чоловіків візуально більшими та впливовішими.
Автор також підкреслює соціальні варіації у сприйнятті домінантності: жінки та літні люди частіше оцінювали чоловічі рухи як ознаку сили. Це може свідчити про еволюційну адаптацію, де хода стала не лише способом пересування, а й сигналом — попередженням для потенційного супротивника або конкурентів.
Таким чином, навіть якщо ми не бачимо людини повністю, її манера руху залишається потужним невербальним індикатором сили і загрози, яку ми зчитуємо інстинктивно.
#Хода #людини #вказує #на #загрозу #відкриття #вчених
Source link
