наш Всесвіт не може бути симуляцією

Міжнародна група фізиків довела математично, що Всесвіт не може бути комп’ютерною симуляцією, оскільки його фундаментальна природа виходить за межі будь-якого алгоритмічного опису.

Дослідження, проведене доктором Міром Файзалом з Університету Британської Колумбії в Оканагані, спростовує гіпотезу симуляції — популярну ідею, згідно з якою наша реальність є результатом роботи надпотужного комп’ютера, створеного вищою цивілізацією. Вчені показали, що жоден алгоритм не здатний змоделювати фундаментальні властивості фізичної реальності, навіть якщо використовувати квантову теорію гравітації.

У своїй роботі команда спиралася на теореми математичної логіки, зокрема теорему Геделя про неповноту, яка стверджує, що в будь-якій логічно послідовній системі існують істини, які не можна довести в межах цієї системи. Як пояснив Файзал, «жодна фізично повна і несуперечлива теорія всього не може бути виведена лише через обчислення. Для цього необхідне неалгоритмічне розуміння, більш фундаментальне, ніж сам простір-час».

В основі сучасної фізики лежить припущення, що простір і час не є первинними сутностями, а виникають із глибшого рівня — чистої інформації. Цей рівень учені називають платонівським царством — математичною реальністю, що слугує джерелом усіх фізичних явищ. Однак навіть цей інформаційний шар, як показали автори, не можна повністю описати в межах обчислювальної системи.

Дослідники навели приклад так званих «геделівських істин» — тверджень, істинність яких неможливо довести обчисленням. Вони доводять, що чисте обчислення завжди залишає поза межами свого опису частину реальності, яку можна осягнути лише через «неалгоритмічне розуміння».

Таким чином, навіть якщо Всесвіт на перший погляд поводиться як обчислювальна система, жоден комп’ютер не здатний створити або відтворити його повністю. Як підсумовує Файзал, «цей Всесвіт не є симуляцією і ніколи не зможе нею стати».