Великдень під замком: як Хмельниччина святкувала в облозі COVID-19

Ми продовжуємо нашу рубрику «Гортаючи старі підшивки». І знову ми відходимо від звичного формату: замість паперових газет минулого століття «погортали» архіви онлайн-видань та стрічки новин. Події, про які піде мова, відбулися не так давно – у 2020 та 2021 роках, коли світ і Хмельниччину накрила пандемія COVID-19. Це був час, коли звичні великодні традиції зіткнулися з безпрецедентними обмеженнями, а віра проходила випробування на відстані.

Великдень під наглядом: «комендантські вихідні» та закриті заправки

Квітень 2020 року став випробуванням для українців. Напередодні Великодня західного обряду країна опинилася перед вибором: релігійні традиції чи жорсткий карантин. Тоді низка областей наважилася на безпрецедентні кроки, фактично запровадивши режим «максимального обмеження пересування».

Регіональні локдауни: штрафи та порожні АЗС

У 2020-му ситуація в регіонах суттєво різнилася. Чернівецька область діяла найбільш радикально: там на вихідні закрили все, окрім аптек. Навіть АЗС обслуговували лише транспорт екстрених служб, позбавляючи приватні авто можливості пересуватися.

У Волинській та Закарпатській областях влада прямо закликала людей не виходити з домівок, погрожуючи суворими санкціями.

На Львівщині обмеження мали рекомендаційний характер, проте очільник області Максим Козицький наполягав на повній самоізоляції від обіду суботи до ранку понеділка.

Позиція Хмельниччини: без «добровільного» локдауну

На фоні сусідів Хмельницька область у 2020 році виглядала «острівцем спокою». Попри рішення Державної комісії ТЕБ та НС, яка дозволяла регіонам запроваджувати додаткові обмеження добровільно, місцева влада відмовилася від радикальних кроків.

Очільник Хмельницької ОДА Дмитро Габінет аргументував це стабільною епідеміологічною ситуацією:

• Статус: Обмеження не впроваджувалися, оскільки погіршення показників захворюваності не фіксували.
• Готовність: Обласна комісія працювала в цілодобовому режимі, залишаючи за собою право на швидке введення заборон у разі спалаху вірусу.

Великдень онлайн та молитва на кухні: як католики Хмельницького святкували у локдаун

У 2020 році Великдень західного обряду припав на 12 квітня — період найсуворіших обмежень першої хвилі COVID-19. Традиційні багатотисячні зібрання опинилися під забороною, що змусило костели міста розробити особливі «карантинні» сценарії святкування.

Костел Христа Царя Всесвіту: телевізійні літургії та сімейне освячення

Найбільша католицька парафія Хмельницького пішла шляхом максимальної цифровізації. Пасхальні служби перемістилися у Facebook, YouTube та на місцеві телеканали «Місто» і «ТВ7+».

Настоятель Микола Лучинський тоді наголошував, що Господь дає благословення і вдома, цитуючи Святе Письмо: «Де по двоє, по троє збираються з моїм ім’ям, там я є серед них».

Для тих, хто залишився вдома, пропонували чіткий алгоритм:

• Біла скатертина, ікона, хрестик та свічка на столі.
• Голова родини особисто промовляє молитву над кошиком перед святковим сніданком.
• Спільне долучення до онлайн-трансляції для духовного єднання.

Для тих, хто все ж вирішив прийти до костелу, діяли жорсткі правила: пускали лише по 10 осіб, у масках, без дітей, а парафіян 60+ наполегливо просили не виходити з домівок.

Костели Святої Анни та Непорочного Серця: повний локдаун

Інші парафії обрали ще суворішу позицію задля безпеки громадян.

1. Костел Святої Анни: Повністю скасував будь-які освячення на території храму. Вірян закликали долучатися до всеукраїнських трансляцій із Києва та Кам’янця-Подільського.
2. Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (мікрорайон Ракове): На час карантину храм зачинив двері навіть для індивідуальних відвідувань. Про свято нагадував лише передзвін дзвонів, а на вході висіла інформація, що вірні офіційно звільнені від обов’язку участі в літургії і це не вважатиметься гріхом.

Хмельницький на паузі: транспортний та торговельний локдаун на Великдень-2020

Якщо під час католицьких свят влада Хмельниччини ще утримувалася від жорстких заборон, то на православний Великдень (19 квітня 2020 року) обласний центр запровадив «режим тиші». Заходи були спрямовані на те, щоб максимально обмежити мобільність містян у святкові дні.

Зупинка громадського транспорту

За розпорядженням міського голови Олександра Симчишина, з вечора суботи (17:00, 18 квітня) і до півночі понеділка (20 квітня) рух тролейбусів та автобусів у Хмельницькому був повністю припинений.

Вулиці міста залишилися порожніми, за винятком поодиноких спецрейсів, що забезпечували підвезення на зміну медичних працівників. Повноцінне транспортне сполучення відновили лише у вівторок, після завершення святкового періоду.

Порожні полиці та закриті двері

Вперше в історії міста на Великдень були зачинені навіть продуктові магазини та супермаркети. Згідно з рішенням комісії ТЕБ і НС, під заборону потрапили заклади торгівлі всіх форм власності.

Хто мав право працювати 19 квітня:

• Аптеки та заклади з торгівлі медичним приладдям;
• Автозаправні станції (торгівля пальним).

Такі заходи стали частиною загальнодержавної стратегії «Залишайся вдома», яка на той час була єдиним дієвим інструментом стримування пандемії. Торгові заклади повернулися до звичного графіку лише у понеділок, 20 квітня.

Свідомість замість заборон: Великдень-2021 у католицькій громаді Хмельницького

Другий рік пандемії приніс нові правила гри. У 2021-му храми Хмельницького вже не зачиняли двері повністю, проте свято відбувалося в умовах жорсткого дотримання санітарних норм: 10 квадратних метрів на одну особу та суворий масковий режим.

Поради від священників: ПЛР-тести та «Лицарі Колумба»

Настоятель парафії Христа Царя Всесвіту Микола Лучинський запровадив на той час прогресивний підхід. Крім стандартних прохань залишатися вдома при симптомах ГРВІ, він радив парафіянам зробити ПЛР-тести перед початком Великоднього тридення.

Для забезпечення порядку в костелі задіяли «Лицарів Колумба» — спеціальну групу волонтерів, які на входах контролювали дистанцію та наявність засобів захисту.

Логістика освячення: «вхід — вихід»

Аби хмельничани не перетиналися один з одним, у костелах розробили односторонні маршрути.

• Поділ потоків: Заходили через одні двері, виходили через інші.
• Часові межі: Освячення проводили кожні пів години у нижньому храмі, аби розсередити людей у часі.
• Заклик до онлайну: Попри дозвіл відвідувати служби, влада та духовенство продовжували наполягати на трансляціях у соцмережах та по ТБ.

Великдень-2021: між «жовтою» свободою та «червоним» ризиком

У 2021 році Україна зустрічала Великдень в умовах адаптивного карантину. Держава вже не йшла на повну зупинку транспорту чи торгівлі, проте епідеміологічна ситуація залишалася напруженою. Країна розділилася: доки одні регіони святкували з обережністю, інші — фактично ігнорували небезпеку.

Львів та Одеса: обережний оптимізм та аншлаг на морі

Львів зустрів свято у «жовтій» зоні. Місто прикрасили писанками, а віряни здебільшого намагалися тримати дистанцію на подвір’ях храмів. Традиційні гаївки у Шевченківському гаю залишилися під забороною — люди лише гуляли територією парку, подекуди влаштовуючи сімейні пікніки.

Одещина на Великдень балансувала на межі «червоної» зони. Аби уникнути натовпу, в єпархіях ПЦУ освячення розтягнули в часі. Проте після церкви одесити та гості міста масово рушили на узбережжя та в центр. Соціальна дистанція та масковий режим там майже не дотримувалися.

Харків: «червона» зона та свята вода з відра

Найбільш напруженою була ситуація в Харкові, який перебував у «червоній» зоні. Попри критичну нестачу стаціонарного кисню в лікарнях, міська влада не вводила жорстких обмежень — навпаки, транспорт працював цілодобово.

У Благовіщенському соборі Харкова зафіксували:

• Відсутність дистанції та ігнорування масок;
• Служби священників без засобів захисту;
• Курйозний випадок: через запізнення священник освячував паски вірян, просто розбризкуючи воду з відра.

Київ: Благодатний вогонь та шашлики

Столиця вийшла з «червоної» зони якраз під свято. Кияни розділилися між церквами та зонами відпочинку. У храмах, зокрема в Лаврі, маски носив лише кожен десятий, а дистанції майже не дотримувалися.

Підсумовуючи святкування 2021-го, медики та експерти застерігали: результати такого масового скупчення людей стануть зрозумілими лише за два тижні.

Точка перетину: Великдень у масках vs Великдень в окопах

Порівнюючи Великдень часів пандемії та Великдень в умовах воєнного стану, можна помітити, як докорінно змінився характер обмежень та психологія хмельничан:

• Природа заборон: У 2020 році ми боялися скупчення людей через невидимий вірус — влада зупиняла тролейбуси та зачиняла магазини. Сьогодні ми уникаємо масових зборів через загрозу ракетних ударів. Тоді ворогом був вірус, сьогодні — агресор.
• Комендантська година: Під час COVID-19 «комендантські вихідні» мали рекомендаційний або локальний характер для боротьби з контактами. Зараз комендантська година — це жорстка вимога безпеки, яка змушує переносити нічні богослужіння на ранок, чого не було навіть у найсуворіші піки пандемії.
• Формат молитви: Пандемія навчила хмельницькі храми працювати в прямому ефірі. Ці цифрові навички стали рятівними й зараз: для тих, хто в окопах, хто за кордоном або хто не може дістатися храму через безпекову ситуацію, онлайн-трансляції залишаються головним містком із рідною громадою.
• Цінності: Якщо в карантинні роки головним викликом була ізоляція та незручність від зачинених супермаркетів, то сьогодні Великдень — це передусім про єдність та молитву за перемогу. Кошик на бруківці під час повітряної тривоги став таким же символом часу, як кошик на кухонному столі перед монітором комп’ютера у 2020-му.

У матеріалі використані публікації з сайтів: Поділля NEWS, сайт Є, vsim.ua, УНІАН.

Всі новини на одному каналі в Google News 
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook