На глибині близько п’яти миль під поверхнею Єллоустоунського національного парку у штаті Вайомінг дрімає потенційно небезпечна «бомба» — магматична камера, вік якої перевищує 640 000 років. Цей супервулкан здатний викидати лаву та попіл із потужністю, що відповідає восьмому рівню за Індексом вулканічної вибуховості (VEI), і бути більш ніж у 100 разів сильнішим за історичне виверження Кракатау.

На щастя, за всю історію людства Єллоустоун або будь-який інший настільки великий супервулкан ніколи не вивергався. Але тепер штучний інтелект (ШІ) допомагає уявити, що могло б статися, якби це все ж трапилося. Використовуючи генератор зображень ImageFX AI від Google, MailOnline відтворив візуальні прогнози, спираючись на останні наукові дані про ймовірні наслідки для великих міст.
Найбільша небезпека — не лише в початковому вибуху, який знищить усе на відстані до 40 миль (64 км) ріками лави та забере тисячі життів. Далі відбулося б утворення пірокластичних потоків, здатних перетворити на попіл цілі міста в радіусі 50 миль (80 км), а також загрожувала б масштабна вулканічна зима, що може тривати роками і охопити весь світ.
Як супервиверження вплине на міста США і чому наслідки будуть такими руйнівними
«Бомба сповільненої дії» під Єллоустоуном
Будь-яке виверження, що має восьмий або вищий рівень за Індексом вулканічної вибуховості, передбачає викид щонайменше 240 кубічних миль (понад 1000 км3) вулканічного матеріалу. У геологічному літописі такі супервиверження траплялися дуже рідко. У районі Єлловстоуна вони сталися тричі: 2,1 мільйона років тому, 1,3 мільйона років тому та 664 000 років тому.

За словами професорки-геофізики з Оксфордського університету Тамсін Мазер, сучасна наука не була свідком настільки масштабних явищ, тому точні наслідки важко передбачити. Проте, аналізуючи менш потужні виверження (Пінатубо 1991 року та Кракатау 1883 року), вчені роблять низку припущень.
Насамперед, найсильніший удар отримає найближча до Єллоустоунської кальдери місцевість — западина розміром приблизно 43 на 28 миль. Імовірно, сам початковий вибух вивільнить колосальну енергію, еквівалентну 875 000 мегатонн тротилу, що у понад 100 разів перевищує загальну потужність усіх ядерних бомб, коли-небудь використаних на Землі.Потоки лави та пірокластичні потоки

Перший вибух уб’є орієнтовно 90 000 людей, сформує величезний кратер і створить масу лави, яка, однак, не вивергатиметься на десятки миль одразу. Спершу вона заливатиме зону в межах приблизно 40 миль (64 км) від епіцентру, після чого може початися формування кальдери.
Ключова небезпека — це потенційні пірокластичні потоки: надгарячі лавини з попелу, уламків порід та газів, які здатні мчати вниз зі схилів вулкана зі швидкістю сотень метрів за секунду і досягати десятків чи навіть сотень кілометрів. Саме вони в історичному контексті колись погубили мешканців Помпеїв.
Оскільки супервулкани, як правило, викидають більшість матеріалу у вигляді таких потоків, це означає, що будь-які населені пункти біля парку — наприклад, Західний Єллоустоун — опинилися б на шляху миттєвого знищення.


«Попелястий» дощ над усією територією США
Наступним руйнівним чинником є вивільнення величезних обсягів попелу в атмосферу. Він спочатку затінить сонце, а потім почне осідати по всій території Сполучених Штатів.
Моделювання показує, що хмара попелу після виверження Єллоустоуну буде настільки потужною, що зможе розповсюдитися у будь-якому напрямку, випереджаючи панівні вітри на кілька годин або днів, уражаючи практично весь материк. За оцінками деяких досліджень, попіл долетить до Маямі та Лос-Анджелеса, а ділянки на відстані до 932 миль (1500 км) будуть вкрити значним шаром.
- Райони в радіусі 311 миль (500 км) можуть отримати до метра попелу (це такі міста, як Каспер у Вайомінгу чи Біллінгс у Монтані).
- Дальші регіони, зокрема Чикаго чи Сіетл, можуть зіткнутися з товщиною шарів у кілька сантиметрів.
- Навіть Лондон, за певних умов, може відчути легке випадання попелу.
Вулканічний попіл дуже щільний і абразивний, на відміну від звичайного попелу згорілої органіки. Він може руйнувати будівлі під власною вагою і виводити з ладу електрообладнання. У сільськогосподарських районах (наприклад, на Середньому Заході) він пошкодить або повністю знищить врожай. Це матиме серйозні наслідки не лише для США, а й для всього світу, враховуючи міжнародну торгівлю та глобальні ланцюги постачання.

Наслідки для світу: «вулканічна зима»
Виверження настільки великого масштабу, як у Єллоустоуні, зачепить усю планету. Окрім попелу, у стратосферу викидається величезна кількість сірки, яка перетворюється на діоксид сірки. Ця речовина формується в аерозольну завісу, що відбиває сонячне світло назад у космос, спричиняючи загальне охолодження клімату.

За словами професорки Мазер, окремі дослідження вказують, що глобальна температура може впасти приблизно на 5 °C (9 °F) протягом кількох років, а у перший рік потенційне охолодження здатне сягнути навіть 10 °C (18 °F). Останні ж роботи з Арктичного університету Норвегії наводять цифру у 12 °C (21,6 °F). Але думки науковців поділяються: інші, наприклад, доктор Закарі Макгроу з Колумбійського університету, припускають, що масштабне виверження може спричинити менш значне зниження температур — від 2,7 °C (4,86 °F) до 10 °C.

У будь-якому разі навіть незначні коливання глобальної температури можуть мати катастрофічні наслідки. Історія знає приклад 1815 року, коли виверження вулкана Тамбора спричинило «рік без літа» у 1816-му. Тоді температура впала лише на 0,4–0,7 °C (0,7–1 °F), але це спричинило неврожай і голод. Як наслідок, якщо масштабне похолодання накладеться на знищені вулканічним попелом фермерські угіддя, світ отримає багаторічні продовольчі кризи.
Висновок
Виверження Єллоустоунського супервулкану — надзвичайно рідкісна подія, але моделювання доводить, що якби воно сталося, наслідки були б жахливими для всієї Північної Америки і відчутними в кожному куточку світу. Перший удар отримають найближчі міста, які зникнуть під шарами лави та пірокластичних потоків. Ті, що виживуть, потерпатимуть від шару вулканічного попелу та масштабних руйнувань інфраструктури, а згодом і від хронічної «вулканічної зими». Навіть кілька градусів зниження глобальної температури стануть справжнім випробуванням для людства — з дефіцитом продовольства, падінням економік та зміною кліматичних умов у багатьох регіонах.
Якби ця «бомба» дійсно вибухнула, життя на Землі зазнало б наймасштабніших потрясінь, з якими коли-небудь стикалося людство.

#Апокаліпсис #почнеться #Єллоустоуна #штучний #інтелект #показав #наслідки
Source link