Аравія була зеленою колискою людства задовго до Homo

Аналіз стародавніх печерних утворень показує, що Аравійський півострів періодично перетворювався з пустелі на квітучу зелену місцевість протягом останніх 8 мільйонів років, створюючи потенційні шляхи для міграції ранніх людиноподібних істот з Африки значно раніше, ніж вважалося досі.

Сьогодні Аравія – це спекотна пустеля, де рослинність обмежена рідкісними оазисами. Однак нове дослідження демонструє, що клімат регіону зазнавав разючих змін. Науковці з Університету Гріффіта в Австралії виявили докази кількох тривалих вологих періодів.

Майкл Петралья, керівник дослідження, пояснює сутність відкриття: “Пустелі вмикаються і вимикаються з плином часу. У нас є бегемоти, які виходять з Африки. Чому б і гомінінам не з’явитися?” Це запитання кидає виклик традиційним уявленням про еволюцію людини.

Інноваційні методи дослідження клімату минулого

Попередні дослідження вже виявили вологі періоди в Аравії протягом останніх 1,1 мільйона років. Ці епізоди характеризувалися наявністю річок та озер. Ландшафт був вкритий луками та лісами, що сприяло розселенню різних видів.

Команда Петральї пішла далі, дослідивши зразки сталагмітів і сталактитів з семи печер. Вони розташовані у формації Умм-Ер-Радхума в центральній частині Аравійського півострова. Ці утворення виникають завдяки руху води в печерах, фіксуючи кліматичні умови минулого.

Для датування використовувалися два методи: уран-торієвий та уран-свинцевий. Застосування уран-свинцевого методу стало справжнім проривом, дозволивши розширити кліматичні записи значно далі в минуле. Ця техніка дає можливість досліджувати періоди, недоступні для інших методів.

Аналіз зразків виявив чотири окремі вологі періоди протягом останніх 8 мільйонів років. Вони датуються: 7,44-6,25 млн років тому; 4,10-3,16 млн років тому; 2,29-2,01 млн років тому; і 1,37-0,86 млн років тому.

Зміна уявлень про міграції давніх видів

Сахаро-Аравійська пустеля традиційно вважається одним із найбільших біогеографічних бар’єрів на Землі. Вона перешкоджає руху видів між Африкою та Євразією. Це стосується і міграції давніх гомінінів – предків сучасних людей.

Однак періодичні перетворення пустелі на родючі землі змінюють наше розуміння еволюційних процесів. Ландшафти з річками та озерами створювали природні коридори для переміщення видів. Скам’янілості свідчать про присутність водозалежної фауни в регіоні.

Аня Крокер із Саутгемптонського університету, не пов’язана з дослідженням, коментує: “Несподівано ми починаємо розуміти, наскільки придатною для життя могла бути ця територія”. Вона додає, що печерні записи дають достовірну картину загальних умов в Аравії.

Петралья припускає, що вологі умови могли також поширюватися на пустелю Сахара. Це створювало б зелені коридори через Північну Африку та Аравійський півострів. Дослідження Крокер підтверджує схожі кліматичні цикли в Сахарі протягом останніх 11 мільйонів років.

Потенційна роль Аравії в еволюції людини

Дослідження охоплює 8-мільйонний період еволюції гомінінів. Найдавніші представники, такі як сахелантроп і австралопітек, відомі лише з африканських знахідок. Загальноприйнята теорія стверджує, що лише представники роду Homo жили за межами Африки.

Найдавніші знахідки Homo erectus за межами Африки мають вік 1,8 мільйона років. Вони виявлені в Дманісі, Грузія. Також існують кам’яні знаряддя з Китаю віком 2,1 мільйона років, виготовлені невідомими гомінінами.

Петралья вважає цілком можливим, що різні гомініни жили в Аравії під час вологих періодів. “Вологі вікна говорять нам про те, що немає жодних причин, чому вони не могли б там жити”, – зазначає він. Основна проблема – відсутність археологічних досліджень відповідного періоду в Аравії.

Існує величезна прогалина в арабських скам’янілостях, яка охоплює період приблизно від 5 мільйонів до 500 000 років тому. Ця територія залишається майже недослідженою з археологічної точки зору, приховуючи потенційно важливі знахідки для розуміння людської еволюції.

Сучасні паралелі та перспективи досліджень

Кліматичні коливання продовжувалися і в пізніші періоди. Нещодавні дослідження описують ДНК двох жінок кам’яного віку з території сучасної Лівії. Вони жили близько 7000 років тому, під час африканського вологого періоду.

Цей період тривав приблизно з 14 500 до 5000 років тому. Тоді Сахара була зеленою та придатною для життя. Люди населяли території, які зараз є безплідною пустелею.

Майбутні дослідження в Аравії можуть виявити нові докази прямих або непрямих слідів ранніх гомінінів. Необхідні цілеспрямовані археологічні експедиції для пошуку місць відповідного віку. Це може докорінно змінити наше розуміння шляхів міграції та еволюції людини.

Відкриття періодичних зелених фаз в історії Аравії перетворює регіон з простого транзитного шляху на потенційну колиску людства. Замість бар’єру Аравійський півострів міг бути ключовим перехрестям для біогеографічних обмінів континентального масштабу, відіграючи критичну роль у формуванні людської еволюції.