Археологи виявили міграцію людей через похолодання

Доісторичні європейці виявилися надзвичайно адаптивними до кліматичних змін. Вони мігрували в пошуках сприятливіших умов життя. Кліматичні коливання значно впливали на розподіл населення по континенту.

Методологія та хронологічні рамки дослідження

Команда науковців розробила всеосяжну базу даних археологічних пам’яток. Вони застосували передовий геостатистичний метод – Кельнський протокол. Завдяки цьому інструменту вдалося оцінити чисельність та щільність населення в різних регіонах Європи. Такий підхід забезпечив стандартизовану оцінку демографічних даних.

Дослідження зосередилося на періоді фінального палеоліту між 14 000 і 11 600 роками тому. Особливу увагу приділили двом ключовим кліматичним фазам: Гренландському міжстадіальному періоду 1d-a та Гренландському стадіальному періоду 1. Перший характеризувався відносно теплим кліматом, другий – різким похолоданням.

Результати опубліковані в науковому журналі PLOS One. Стаття має назву “Масштабні та регіональні демографічні реакції на кліматичні зміни в Європі під час фінального палеоліту”. У ній детально висвітлюється взаємозв’язок між кліматичними змінами та людськими поселеннями.

Демографічна динаміка в період потепління

Під час Гренландського міжстадіального періоду 1d-a спостерігалася важлива демографічна трансформація. Це був найтепліший період фінального палеоліту. Люди активно заселяли північні та північно-східні території Центральної Європи.

Цікаво, що вперше в доісторичному періоді саме цей регіон став центром демографічної динаміки. Водночас на південному заході континенту відбувалися протилежні процеси. Чисельність населення в Іспанії та Франції почала зменшуватися порівняно з попередніми періодами верхнього палеоліту.

Ця фаза характеризувалася загальним зростанням популяції та розширенням ареалу поселень. Археологічні знахідки свідчать про успішну адаптацію мисливців-збирачів до тогочасних умов довкілля.

Реакція на похолодання “Молодшого Дріасу”

Настання Гренландського стадіального періоду 1, відомого як “Молодший Дріас”, різко змінило демографічну картину. Клімат став значно холоднішим, що призвело до скорочення загальної чисельності населення Європи вдвічі. Проте регіональна динаміка виявилася складнішою.

“Ці спостереження, ймовірно, відображають рух людей на схід у відповідь на дуже різке і виражене кліматичне похолодання під час Молодшого Дріасу”, – пояснює доктор Ізабелл Шмідт з Кельнського університету. Люди шукали більш сприятливі умови для життя.

Дослідження виявило несподіваний феномен. У деяких регіонах Європи спостерігалося збільшення щільності населення. Зокрема, це стосується півночі Італії, Польщі та північного сходу Німеччини. Відбувся загальний зсув населених пунктів із заходу на схід.

Історичні паралелі та значення відкриття

Кельнські дослідники виявили аналогічні демографічні процеси в більш ранніх періодах. Наприклад, під час пізнього граветтського періоду (29 000–25 000 років тому) населення Західної та Центральної Європи скоротилося на дві третини. Це призвело до вимирання регіональних популяцій.

Нове дослідження доповнює наші знання про адаптаційні стратегії доісторичних людей. Воно показує, що міграція була ключовим механізмом виживання в умовах різких кліматичних змін. Різні регіони Європи демонстрували різну демографічну динаміку залежно від місцевих екологічних умов.

Це дослідження є частиною більш широкого проєкту з вивчення взаємодії людини з довкіллям. Спочатку воно здійснювалося в рамках Спільного дослідницького центру 806 “Наш шлях до Європи”. Тепер роботу продовжує проєкт HESCOR (Human and Earth System Coupling Research) в Кельнському університеті.

Отримані результати мають значення не лише для розуміння минулого. Вони також пропонують важливі уроки для сучасності, коли людство знову стикається з проблемою кліматичних змін, хоч і з набагато більшими технологічними можливостями для адаптації.