Археологи виявили, що римські дороги були на половину довші

Оновлене цифрове картографування довело, що дорожня мережа Стародавнього Риму була на 50% більшою, ніж вважалося раніше, охоплюючи майже 300 тисяч кілометрів.

Упродовж п’яти років команда археологів досліджувала історичні джерела, античні рукописи, місця встановлення мильових каменів, архівні дані. Для виявлення зниклих доріг використовували супутникові знімки та аерофотографії часів Другої світової війни. Особливу увагу звертали на зміни рельєфу, відмінності в рослинності, залишки давньої інженерії: насипи, вирізані схили, кам’яні фундаменти. Як зазначає археолог Том Бругманс, «це грандіозна гра у з’єднання крапок на континентальному масштабі».

Останній масштабний атлас римських доріг був опублікований чверть століття тому. Нові технології та відкритий доступ до цифрових архівів дозволили заповнити прогалини між основними шляхами. За словами Бругманса, дослідники «додали другорядні дороги, сільські стежки, якими римляни добиралися до вілл та фермерських угідь». Ці маршрути відкривають нові уявлення про щоденну мобільність у Римській імперії.

Загальна довжина відомих римських шляхів зросла з 188 555 до 300 000 кілометрів, з’єднуючи Іспанію, Сирію, Пелопоннес, Північну Африку. Археолог Бенжамін Дукке підкреслив: «Це дослідження стане основою для численних нових наукових проєктів», хоча залишається відкритим питання, чи функціонували всі дороги одночасно.

Як зазначає співавтор дослідження Адам Пажоут, «римляни залишили колосальний слід своєю інфраструктурою, що сформувала план сучасних транспортних маршрутів». Кам’яні мости, тунелі, підсипані траси — інженерні рішення Риму досі впливають на географію Середземномор’я. Новий цифровий атлас є відкритим для вчених, педагогів, ентузіастів стародавньої історії, формуючи ґрунт для глибшого розуміння поширення християнства, воєн, епідемій у межах імперії.