Археологи знайшли докази психоактивного пива у Перу

Археологічні дослідження виявили, що давні цивілізації Південної Америки та Єгипту додавали психоактивні речовини до алкогольних напоїв, використовуючи їх як інструмент соціального контролю, згуртованості та встановлення політичного впливу.

Цивілізація Варі процвітала в перуанських Андах між 500 і 1000 роками нашої ери. Вона створила велику імперію без значного застосування військової сили. Їхній спосіб розширення впливу зацікавив археологів.

Нещодавні розкопки в аванпості Кілкапампа принесли несподівані відкриття. Дослідники виявили докази виробництва напою, схожого на пиво. Цей напій мав незвичайний компонент – психоактивну добавку.

Науковці знайшли докази того, що Варі додавали насіння вільхи до чичі – традиційного ферментованого напою. Ці насіння містять буфотенін – сильну галюциногенну речовину, здатну викликати змінені стани свідомості.

Особливості споживання психоактивних речовин

Традиційно психоактивні компоненти вільхи використовували шляхом куріння або вдихання. На розкопках у Кілкапампі не було знайдено приладдя для таких способів вживання. Натомість сліди насіння виявили поруч із залишками від приготування чичі.

Раніше існували лише анекдотичні свідчення про додавання вільхи до напоїв. Знахідка в Кілкапампі стала першим археологічним підтвердженням цієї практики. Це відкриття змінює наше розуміння стародавніх практик вживання психоактивних речовин.

Метью Бівер, головна авторка дослідження, підкреслює унікальність такого використання психоактивних речовин. У попередніх цивілізаціях галюциногени часто вживали в обмежених ритуальних контекстах. Доступ до таких речовин мали лише обрані члени суспільства.

Варі, навпаки, використовували психоактивне пиво під час масових соціальних заходів. Це свідчить про принципово інший підхід до використання психоактивних речовин у цій культурі.

Соціально-політичні аспекти психоактивних бенкетів

“Варі додавали вільку до пива чича, щоб справити враження на гостей своїх бенкетів, які не могли повернути враження”, – пояснила Бівер. Це створювало боргові відносини між господарями та гостями з навколишніх регіонів.

Знання про вільху, ймовірно, було привілеєм еліти Варі. Рослина не росла в околицях Кілкапампи. Її доводилося доставляти з місцевостей, розташованих за сотні кілометрів.

Такий контроль над рідкісною речовиною дозволяв лідерам Варі пропонувати унікальний психоактивний досвід. Важливо, що гості не могли самостійно відтворити цей досвід. Це зміцнювало залежність від еліти Варі.

Бівер припускає, що подібні бенкети слугували розширенню імперського впливу. “Використовуючи бенкети і надлишки, можна створити відносини, через які одні люди стають винні іншим”, – зазначає вона. В таких ситуаціях господарі отримували реальну владу.

Аналогії в інших стародавніх цивілізаціях

Подібні практики виявлені не лише в Південній Америці. Після відкриття психоактивної чичі Варі археологи знайшли докази існування психоделічного коктейлю в Стародавньому Єгипті.

Дослідження, проведене Давіде Танасі з Університету Південної Флориди, виявило комбінацію психотропних речовин у єгипетській вазі. Ця знахідка датується приблизно 200 роком до нашої ери.

Ваза містила сліди ферментованого фруктового напою з додаванням двох психоактивних рослин. Перша – Peganum harmala (сирійська рута), що містить алкалоїди, які посилюють дію психоактивних речовин. Друга – Nymphaea caerulea (єгипетський блакитний лотос), що містить нуциферин.

Антрополог Ліам МакЕвой пов’язує цей напій із щорічним Фестивалем пияцтва в Стародавньому Єгипті. Під час цього свята єгиптяни вживали психоактивний напій. Наркотичні галюцинації вважали посланнями від бога Хатора.

Наукове значення відкриттів

Дослідження психоактивних напоїв у давніх цивілізаціях має велике значення для розуміння соціальних структур минулого. Ці знахідки демонструють, як психоактивні речовини використовувались не лише для ритуальних, але й для соціально-політичних цілей.

Практика спільного вживання психоактивних напоїв могла сприяти формуванню групової ідентичності. Вона створювала спільний досвід, що зближував людей. Одночасно це був інструмент соціального контролю та підтримання влади.

Встановлення точних соціальних функцій цих напоїв залишається спекулятивним. Без письмових свідчень важко однозначно визначити мотиви та практики давніх народів. Проте археологічні дані дозволяють висувати обґрунтовані гіпотези.

Відкриття подібних практик у різних куточках світу свідчить про універсальність використання психоактивних речовин у людських культурах. Незалежно від географії та часу, люди знаходили способи використовувати змінені стани свідомості для соціальних потреб.

Такі дослідження розширюють наше розуміння складності давніх суспільств. Вони спростовують спрощене бачення первісного використання психоактивних речовин лише для шаманських практик. Насправді ці речовини були інтегровані в складну соціально-політичну систему.