Чи готова Іспанія відмовитися від ядерної енергетики?

В Іспанії посилюється тиск щодо перегляду планів поступової відмови від ядерної енергетики до 2035 року, враховуючи зростаюче світове зацікавлення атомною енергією на фоні нестабільної геополітичної ситуації. Країна, яка є європейським лідером у галузі відновлюваної енергетики, стоїть перед складним вибором між дотриманням екологічного курсу та забезпеченням енергетичної безпеки.

Зміна енергетичних пріоритетів Іспанії стала об’єктом гострих дебатів між прихильниками “зеленої” енергетики та захисниками ядерної галузі. Поточні плани передбачають закриття п’яти діючих ядерних електростанцій, які забезпечують 20% електроенергії країни, протягом наступного десятиліття.

Історичний контекст та сучасний стан

У 1980-х роках, на піку ядерного ентузіазму, Іспанія мала вісім атомних електростанцій, які забезпечували 38% електроенергії країни. Сьогодні залишилося лише п’ять станцій, їхня частка в енергобалансі скоротилася до 20%.

Згідно з планом, узгодженим у 2019 році за уряду прем’єр-міністра Педро Санчеса, ці станції будуть закриті до 2035 року. Перше закриття — найстаріша і найпотужніша АЕС в Альмаразі — заплановане на 2027-28 роки. Два реактори цієї станції виробляють близько 7% всієї електроенергії в країні.

Саме наближення цього терміну активізувало дискусію про майбутнє енергетики Іспанії. Представники бізнесу та правих політичних сил вказують на відродження інтересу до ядерної енергетики у світі та Європі після енергетичної кризи, спричиненої війною в Україні.

Аргументи прихильників ядерної енергетики

Бізнес-спільнота наголошує на майбутньому зростанні попиту на електроенергію. Розширення центрів обробки даних для штучного інтелекту та збільшення кількості електромобілів створять додаткове навантаження на енергосистему. Близько 30 компаній підписали маніфест із закликом продовжити термін експлуатації іспанських атомних електростанцій.

“Атомна енергія абсолютно необхідна” для підтримки стабільного енергопостачання, — стверджує Ігнасіо Санчес Галан, голова енергетичної компанії Iberdrola. “Передчасний демонтаж цієї інфраструктури завдасть непоправної економічної та соціальної шкоди”, — йдеться в маніфесті бізнес-спільноти.

Європейський контекст та економічні наслідки

Іспанія не єдина країна, де переглядається ставлення до ядерної енергетики. Нідерланди та Швеція планують будувати нові АЕС. Бельгія скасувала двадцятирічну обіцянку поступової відмови від атомної енергетики. Італія після 25-річної перерви розглядає можливість повернення до використання ядерних реакторів.

За даними дослідження PwC, ціна на електроенергію в Іспанії може зрости на 23% для побутових споживачів і на 35% для бізнесу в разі закриття ядерних реакторів. Це створює серйозні економічні ризики для четвертої за величиною економіки Європейського Союзу.

Консервативна Народна партія Іспанії посилила політичний тиск, ініціювавши в парламенті пропозицію щодо продовження експлуатації атомних електростанцій. “Іспанія не готова до заміни ядерної енергії”, — заявила Ізабель Діас Аюсо, голова регіонального уряду Мадрида, відвідуючи АЕС “Альмарас”.

Виклики переходу до відновлюваної енергетики

Відмова від ядерної енергетики означає заміну “постійного і передбачуваного енергопостачання” на “більш нестабільні” джерела, такі як сонячна і вітрова енергія, пояснює Енрік Бартлетт, професор екологічного права. Це є “великою зміною” для енергосистеми країни.

Однак закриття АЕС буде можливим “без перебоїв”, якщо до 2035 року Іспанія матиме достатньо потужностей для виробництва електроенергії альтернативними способами. Для цього потрібні відповідні транспортні та складські мережі, а також значне збільшення інвестицій.

Перед Іспанією стоїть складне завдання балансування між енергетичною безпекою, економічними інтересами та екологічними зобов’язаннями. Рішення щодо майбутнього ядерної енергетики матиме довгострокові наслідки для енергетичної незалежності країни та її здатності досягти кліматичних цілей.