Денисовці схрещувалися з невідомими древніми людьми

Uncategorized

Дослідники вперше отримали другий повний геном денисовця, що радикально розширює наше розуміння цього загадкового виду стародавніх людей.

Ілюстрація підлітка, яка є нащадком матері-неандертальця та батька-денисовця JOHN BAVARO FINE ART/SCIENCE PHOTO LIBRARY

Команда під керівництвом Стефана Пейрегна з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка секвенувала ДНК із єдиного зуба віком близько 200 000 років, знайденого в знаменитій Денисовій печері в Сибіру. Цей зразок виявився значно старішим за попередній, відомий геном денисовця, якому було близько 60 000 років.

Аналіз показав, що існувало принаймні три окремі популяції денисовців із різною генетичною історією. Найдавніша група включала власника цього зуба, якого згодом замінила інша хвиля денисовців, що проживала в тій самій печері через тисячі років. «Розуміння того, як ранні денисовці були замінені пізнішими, підкреслює важливу подію в історії людства», — наголошує Цяомей Фу з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Китаї.

Третя популяція, про яку свідчить ДНК у сучасних людей Південно-Східної Азії та Океанії, ніколи не була знайдена в Денисовій печері. Саме від цієї невідомої групи походить денисовський компонент у геномі сучасних філіппінців, папуасів та австралійських аборигенів.

Новий геном також виявив сліди змішування денисовців із неандертальцями, причому сліди належать до популяції неандертальців, геном якої досі не секвеновано. Крім того, ДНК показала ознаки схрещування з невідомою, ще давнішою групою людей, яка еволюціонувала незалежно як від денисовців, так і від Homo sapiens.

«Це сенсаційна стаття», — підкреслив Девід Райх з Гарвардського університету. «Вона показує, що світ денисовців був набагато складнішим, ніж ми уявляли».

Деякі науковці, зокрема Саманта Браун з Національного центру досліджень еволюції людини в Іспанії, припускають, що невідома група, з якою схрещувалися денисовці, могла походити від Homo erectus — першого гомініда, який покинув Африку. Проте, як наголошує Браун, «без виявленої ДНК Homo erectus ми не можемо бути певні».

Це відкриття вкотре демонструє, що еволюційна історія людини — не пряма лінія, а складна мережа міжпопуляційних зв’язків, де різні гілки роду Homo взаємодіяли, змішувалися й залишали свій генетичний слід у сучасних людях.

#Денисовці #схрещувалися #невідомими #древніми #людьми

Source link

Оцініть статтю