Нове дослідження демонструє, що деякі великі акули-молоти проявляють незвичну домосідність, залишаючись на Багамських островах цілий рік замість участі в далеких міграціях.
Великі акули-молоти належать до видів, що зникають. Їхня світова популяція зазнала катастрофічного скорочення. За останні три покоління чисельність цих акул зменшилася більш ніж на 80%. Ситуація погіршується низькою генетичною варіацією та інбридингом, що загрожує виживанню виду.
Доктор Трістан Гаттрідж із природоохоронної організації Saving the Blue пояснює: “Розуміння закономірностей руху великих молотоголових є важливим для покращення зусиль з їх збереження”. Його дослідження виявило, що деякі особини постійно мешкають на Багамських островах. Це захищає їх від рибальського тиску протягом усього року.
Відомо, що великі молотоголові акули здатні долати відстані до 3000 км. Однак вони також концентруються в особливо сприятливих місцях. Острів Андрос, найбільший на Багамських островах, став фокусом цього дослідження.
Методологія та спостереження
“Коли ми розпочали це дослідження, інформації про велику молотоголову акулу в центральній частині Багамських островів було дуже мало або взагалі не було”, – зазначає Гаттрідж.
Навіть базові питання про раціон цих акул залишалися без відповіді.
Дослідницька команда відловила 22 акули між березнем 2020 та червнем 2024 року. Вони обрали місця, які відображали типові місця проживання великих акул-молотів. До семи акул прикріпили супутникові трекери для відстеження їхніх переміщень.
Учені з особливою увагою ставилися до благополуччя акул. Вони оцінювали стан здоров’я кожної особини перед прийняттям рішення про маркування. Стрес від відлову може значно впливати на цих тварин.
Дослідники об’єднали дані від спійманих акул із випадковими спостереженнями. Це дало їм інформацію про 78 зустрічей з акулами між 2018 і 2024 роками. Більшість спостережень стосувалася великих молодих і дорослих особин.
Половина всіх спостережень відбулася в період з січня по березень. Проте значна кількість акул була також помічена в червні-липні. Деякі зустрічі свідчили про нещодавнє спарювання, що вказує на важливість цієї території для розмноження виду.
Просторові вподобання та харчові звички
Акули демонстрували чіткі просторові вподобання. Вони віддавали перевагу східним водам біля північного і центрального Андроса. Особливо популярною була невелика ділянка води площею 400 км?. Крайові біотопи біля обриву рифу, багаті на здобич, також користувалися популярністю.
Якщо акули пливли на південь або за північний край острова, вони зазвичай продовжували свій шлях. Акули, які покидали Багамські острови, прямували до східного узбережжя США. Це дозволяє припустити, що вони можуть належати до західноатлантичної популяції.
Ізотопний аналіз біопсій показав цікаві особливості раціону. Барракуди та скати складали близько двох третин харчування акул. Решту раціону становили менші види акул.
“Ми знайшли докази індивідуальних відмінностей у їхньому раціоні”, – зауважує Гаттрідж.
В одному випадку майже дві третини раціону акули складалися з шовковистих акул. Такі індивідуальні харчові вподобання можуть впливати на рішення акули залишитися в регіоні чи мігрувати.
Фактори осілості та природоохоронні висновки
Дослідники вважають, що достаток їжі відіграє ключову роль у виборі акул залишатися на Багамських островах. Доступ до глибоких вод, які залишаються прохолодними протягом літнього сезону дощів, створює сприятливі умови для постійного проживання.
“Доступність ресурсів є ключовим фактором використання простору, але чому б їм усім не залишитися, якщо їжі так багато?” – розмірковує Гаттрідж.
Відповідь може критися в індивідуальних перевагах харчування або навіть генетичних схильностях.
Для інших мігруючих видів вибір маршруту залежить від умов середовища, розміру тіла та конкуренції. Гаттрідж припускає, що тут, як і у випадку з лососем, можлива генетична схильність до певної поведінки.
“Наше дослідження демонструє важливість вод Багамських островів та їхніх захисних заходів”, – підсумовує вчений. Водночас він наголошує на необхідності міжнародної співпраці. Оскільки деякі акули все ж залишають захищені води, охорона цього виду потребує координованих зусиль різних країн.
Наступним важливим завданням дослідників буде з’ясування того, як ці осілі молотоголові акули вписуються в ширшу популяцію північно-західної Атлантики. Це допоможе розробити ефективніші стратегії збереження цього вразливого виду.
#Деякі #акулимолоти #залишаються #на #Багамах #цілий #рік
Source link
