Шану віддали захисникам з Новодунаєвецької громади, Кам’янця-Подільського та Славути.
На Хмельниччині в останню земну дорогу провели воїнів, які захищали Україну від російського ворога.
17 грудня жителі Новодунаєвецької громади прощалися із захисником Олександром Романовим, якого вважали зниклим безвісти.
Як повідомляють у громаді, народився Олександр 3 серпня 1971 року в селі Тернова. «Був щирою, відкритою, порядною людиною та справжнім патріотом своєї країни. І тому, коли отримав повістку одразу вступив до лав ЗСУ. Військову службу проходив в 68 бригаді», – розповідають про захисника.
12 квітня 2024 року Олександр пішов на чергове бойове завдання і з того часу вважався зниклим безвісти. Місяці невідомості… Тривалі процедури впізнання та моторошні очікування результатів ДНК… Та, на жаль, підтвердилось найстрашніше…
Віддати шану Герою прийшли рідні, друзі, знайомі, односельці та небайдужі жителі громади, аби висловити безмежну вдячність за неоціненний внесок у майбутнє рідної землі.
Поховали Олександра Романова у селі Тернова, де він знайшов вічний спочинок.
Поховали Олександра Романова у селі Тернова Новодунаєвецької громади. Фото: Новодунаєвецької ОТГ
У Кам’янці-Подільському вчора, 18 грудня, попрощалися із загиблим воїном Денисом Ковальським, який до останнього подиху боронив Україну та повернувся до рідної домівки «на щиті».
Як повідомляють в Кам’янець-Подільській міській раді, старший лейтенант загинув 22 березня 2024 року під час авіаційного удару рф поблизу населеного пункту Колодязне Харківської області.
«Близькі Дениса розповідають, що для сина він був добрим та щирим батьком, для дружини люблячим чоловіком, а для батька – надією на майбутнє», – кажуть в міській раді.
Поховали захисника з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища. Рідним Дениса вручили Державний Прапор України та нагороду воїна – Орден «За мужність» III ступеня (посмертно).
У Кам’янці-Подільському попрощалися із загиблим воїном Денисом Ковальським. Фото: Кам’янець-Подільської міської ради
18 грудня жителі Славутської громади в останню земну дорогу проводжали захисника України – солдата Михайла Михайловича Потєхіна.
Як повідомляють у Славутській міській раді, Михайло народився 29 березня 1994 року у Кропивницькому. Він був звичайним хлопцем із мріями, навчався у школі №9 Славути, а згодом опановував професію автослюсаря у Славутському професійному ліцеї.
Коли Україна покликала своїх синів у боротьбу за незалежність, Михайло не залишився осторонь. У серпні 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Як солдат 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади, він захищав нашу землю у важких боях на Донеччині, де й отримав поранення. Після чого був переведений до роти охорони першого відділу Шепетівського РТЦК та СП.
«Після служби Михайло продовжив працювати у рідному колективі на підприємстві «Геберіт». Але війна залишила глибокий відбиток. Поранення й тягар пережитого вплинули на його здоров’я. 17 грудня 2024 року серце Михайла передчасно зупинилося», – кажуть в міській раді.
Рідні та знайомі згадують Михайла як дуже добру людину, який мав багато друзів. Він завжди допомагав та підтримував тих, кого знав. Працьовитий та життєрадісний він мав багато планів на життя, але не судилося…
Коли Україна покликала своїх синів у боротьбу за незалежність, Михайло Потєхін не залишився осторонь. У серпні 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України. Фото: з фейсбук-сторінки Славутської міської ради
Нагадаємо, днями попрощалися із захисниками з Волочиської та Ізяславської громад…
