Кліматичний шок може обвалити світову економіку на 40%

Згідно з новим дослідженням Інституту кліматичних ризиків та реагування (ICRR) Світового банку, підвищення глобальної температури на 4°C може призвести до скорочення світового валового внутрішнього продукту майже на 40% до 2100 року, що майже вчетверо перевищує попередні оцінки в 11%.

Дослідження, опубліковане в журналі Environmental Research Letters, виявляє критичний недолік у традиційних економічних моделях, які лежать в основі сучасної кліматичної політики. Нова модель враховує каскадні ефекти кліматичних змін на глобальні ланцюги постачання, які раніше ігнорувалися. Результати дослідження підтримують необхідність обмеження глобального потепління до 1,7°C, що відповідає більш амбітним цілям Паризької угоди.

Традиційний підхід до оцінки економічних збитків від зміни клімату базувався на аналізі історичних даних, що порівнювали погодні явища з економічним зростанням. Цей метод не враховував взаємозалежність світової економіки та вразливість глобальних ланцюгів постачання до одночасних кліматичних потрясінь у різних регіонах.

Оновлена модель демонструє, що попередні економічні прогнози значно недооцінювали потенційні збитки від зміни клімату. Це має глибокі наслідки для міжнародної кліматичної політики та цільових показників декарбонізації, які тепер потребують перегляду.

Недоліки традиційних економічних моделей

Провідний дослідник доктор Тімоті Ніл, старший викладач Scientia в Школі економіки, пояснює ключову відмінність свого підходу. За його словами, традиційні економічні моделі розглядали кліматичні збитки як локальні події, нехтуючи їхнім глобальним впливом через порушення ланцюгів постачання.

У сучасній глобалізованій економіці ланцюги постачання пов’язують країни та континенти. Екстремальні погодні явища в одному регіоні можуть спричинити серйозні економічні наслідки в інших частинах світу. Саме ці каскадні ефекти не були належним чином враховані в попередніх моделях.

Доктор Ніл підкреслює, що в більш спекотному майбутньому слід очікувати посилення таких перебоїв. Екстремальні погодні явища стануть частішими та інтенсивнішими, одночасно вражаючи різні регіони та створюючи ефект доміно в глобальній економіці.

Ця переоцінка економічних збитків має важливі наслідки для міжнародних переговорів з питань клімату та національних стратегій. Традиційні моделі підтримували сценарій потепління на 2,7°C, тоді як нова модель вказує на необхідність досягнення більш амбітної цілі – 1,7°C.

Глобальна вразливість до кліматичних змін

Одним із важливих висновків дослідження є те, що жодна країна не застрахована від економічних наслідків зміни клімату. Попередні моделі припускали, що деякі холодні країни, такі як Росія чи Канада, могли б отримати економічну вигоду від глобального потепління. Нова модель демонструє, що залежність від глобальних ланцюгів постачання робить усі економіки вразливими.

Навіть якщо прямі фізичні наслідки зміни клімату в певній країні є обмеженими, її економіка все одно постраждає через порушення міжнародної торгівлі та ланцюгів постачання. Це означає, що кліматичні дії є у спільних інтересах усіх країн, незалежно від їхнього географічного положення.

Доктор Ніл зазначає, що дослідження має певні обмеження. Модель не враховує можливості адаптації до зміни клімату та масштабну міграцію населення. Ці фактори можуть суттєво вплинути на реальні економічні наслідки, але їх моделювання залишається складним завданням.

Реакція на нові дані про економічні наслідки зміни клімату є критично важливою для формування ефективної кліматичної політики. Від зростання цін на продукти харчування до витрат на страхування – ми вже спостерігаємо вплив кліматичних змін на світову економіку.

Дослідження підкреслює необхідність переосмислення взаємозв’язку між кліматичними діями та економічним розвитком. Традиційний підхід, який розглядає витрати на скорочення викидів як економічний тягар, не враховує значно більших потенційних збитків від бездіяльності.