льодовики не так швидко тануть

Нове дослідження вказує на те, що льодовики сповзають в океан набагато повільніше, ніж передбачали попередні моделі, що може суттєво змінити прогнози підвищення рівня світового океану внаслідок глобального потепління.

Вчені під керівництвом Ніла Айверсона, професора Університету штату Айова, зосередили увагу на “теплому” льоду — частинах льодовиків, що плавляться під тиском і стають м’якими. Цей тип льоду, схожий на кубик, що тане на столі, найважливіший для розуміння сповзання льодовиків у моря, оскільки саме тут відбувається найбільша активність. Однак традиційні моделі переважно базувалися на вивченні “холодного” льоду, твердого й менш динамічного, що може пояснювати завищені прогнози.

Дослідження, опубліковане в журналі Science, виявило, що стандартне рівняння, яке описує швидкість течії льодовиків, зокрема закон Глена, потребує корекції для “теплого” льоду. Експерименти з використанням спеціального пристрою кільцевого зсуву в лабораторії Айверсона показали, що лід помірної температури деформується зі швидкістю, пропорційною напрузі, але не розм’якшується у відповідь на її збільшення, як передбачалося раніше.

Ці експерименти також виявили, що крижані зерна всередині льоду змінюються під час деформації: вони збільшуються втричі й формують більш нерівні межі. Це танення і повторне заморожування на границях зерен уповільнює рух льодовиків, що має критичне значення для оцінки їхнього внеску у підвищення рівня моря.

Результати дослідження важливі для уточнення прогнозів, особливо для “теплих” зон льодовиків, які найшвидше впливають на рівень океану. Вчені не вказують точних цифр можливого зниження прогнозованого рівня моря, оскільки спеціалізуються саме на фізиці льодовиків. Проте їхня робота надає нові інструменти для створення більш точних моделей танення льодовиків.

Це дослідження не лише змінює підхід до оцінки впливу льодовиків на океан, але й показує, як базові фізичні процеси — такі як рух крижаних зерен і їхня взаємодія — впливають на глобальні кліматичні прогнози.