Масові вимирання змінювали хід еволюції на планеті

Історія життя на нашій планеті позначена п’ятьма масштабними періодами вимирання, коли зникала більшість живих істот, і зараз, ймовірно, ми переживаємо шостий – спричинений діяльністю людини.

Ордовик-Силурійське вимирання: похолодання через гори

Перше відоме масове вимирання сталося приблизно 440 мільйонів років тому. Протягом попередніх 30 мільйонів років видове різноманіття на Землі зростало, але раптом цей процес зупинився через різке глобальне похолодання.

Формування Аппалачських гір стало потенційною причиною цієї кліматичної катастрофи. Коли суперконтинент Гондваналенд зіткнувся з територією сучасної Північної Америки, стародавній Лапетовий океан закрився. Вивітрювання щойно утворених гірських порід, можливо, поглинуло значну частину вуглекислого газу з атмосфери.

Унаслідок похолодання рівень моря різко знизився, що призвело до загибелі близько 85% усіх видів. Особливо постраждали морські організми – брахіоподи, корали та трилобіти.

Девонське вимирання: серія смертоносних імпульсів

Друга хвиля масового вимирання відбулася приблизно 419-365 мільйонів років тому. Серія екологічних катастроф у Девонський період знищила близько 75% усього життя на Землі. Найбільше постраждали морські види, особливо ті, що мешкали в тропічних водах.

Науковці вважають, що не було єдиної причини цього вимирання. “Рівень кисню в океані в цей час постійно знижувався”, зазначають дослідники. Поєднання кількох факторів – швидке глобальне потепління або похолодання, вулканічна активність, зіткнення з кометами або надмірний стік поживних речовин з континентів – могло спричинити ці “імпульси смерті”.

Цікаво, що рослини суходолу могли відіграти певну роль у цьому вимиранні. Поява нових адаптацій, включаючи лігнін для зміцнення стебел і розвинуті кореневі системи, призвела до інтенсивнішого вивітрювання гірських порід, що змінило хімічний склад водойм.

Пермсько-Тріасове вимирання: “Велика смерть”

Найбільше масове вимирання на Землі сталося близько 252 мільйонів років тому. Масові виверження вулканів спричинили катастрофічні зміни клімату, які повністю змінили біосферу планети.

Протягом приблизно 60 000 років загинуло 96% морських видів і близько 75% наземних організмів. Це вимирання, яке часто називають “Великим”, найбільше нагадує сучасну екологічну кризу.

“Обидві події пов’язані з глобальним потеплінням – через викид парникових газів внаслідок вулканічної активності в Пермському періоді та сучасної діяльності людини”, – пояснює палеонтолог Крістіан Каммерер. Він вважає, що екосистемні зміни пізньо-пермської епохи можуть бути пророчими для нашого майбутнього.

Невелика група примітивних амфібій, темноспондили, змогла вижити завдяки харчуванню прісноводною здобиччю та невибагливості до їжі.

Тріасово-Юрське вимирання: шлях до ери динозаврів

Після “Великого вимирання” життя почало відновлюватися, але близько 201 мільйона років тому сталася нова екологічна катастрофа. Великі виверження вулканів збільшили рівень вуглекислого газу, що призвело до підкислення океанів і підвищення глобальної температури на 2,7-6,1°C.

Наслідком стало вимирання до 80% усіх наземних і морських видів. Крокодили, які на той час були набагато різноманітнішими і більшими, ніж сьогодні, втратили своє домінантне положення.

Цікаво, що як Пермсько-Тріасове, так і Тріасово-Юрське вимирання зрештою проклали шлях до панування динозаврів на Землі.

Крейдяне-Третинне вимирання: кінець епохи динозаврів

Приблизно 66 мільйонів років тому величезний астероїд діаметром близько 11 кілометрів врізався в Землю біля сучасного півострова Юкатан. Зіткнення спричинило цунамі та викинуло в атмосферу хмари пилу, уламків і сірки.

Наслідки включали різке глобальне похолодання та масштабні лісові пожежі в радіусі понад 1400 кілометрів від місця падіння. Кратер, утворений ударом, мав ширину близько 190 кілометрів.

Коли екосистеми зруйнувалися, приблизно 75% усіх існуючих видів рослин і тварин зникли. Це найвідоміше масове вимирання в історії Землі, що знищило всіх непташиних динозаврів.

Після зникнення більшості динозаврів ссавці розвинулися і диверсифікувалися, зайнявши їхнє місце в екосистемах. Це заклало основу для сучасного біорізноманіття, включаючи появу людини.