Дослідники виявили, що лангури Ханумана в храмовому комплексі Дакшинешвар поблизу Калькутти розробили складну систему ненасильницького випрошування їжі у відвідувачів, демонструючи вражаючу здатність цих приматів пристосовуватися до людського середовища.
Ефективні стратегії жебракування
Лангури Ханумана (Semnopithecus entellus) використовують дивовижно ненасильницькі методи. Вони хапають відвідувачів за ноги або одяг, чекаючи поблизу яток з їжею. Іноді примати просто стоять перед людьми, блокуючи їхній шлях.
Ці методи виявилися напрочуд ефективними. За словами Дішарі Дасгупти з Індійського інституту наукової освіти та досліджень у Калькутті, мавпи продовжують свою тактику, поки не отримають бажаних ласощів. Дослідники зафіксували 1293 випадки випрошування їжі, 81 відсоток яких закінчився успішно для мавп.
Дасгупта підкреслює незвичність такої поведінки:
“Вони абсолютно не відчувають жодного гальмування стосовно людей, що є незвичайним. Ні звуку, ні агресії, ні драми, ні конфлікту. Вони просто м’яко просять їжу”.
Релігійний контекст відіграє важливу роль у цій взаємодії. Лангурів вважають священними в індуїстській релігії. Люди охоче дають їм їжу, вірячи, що це може допомогти відпустити гріхи.
Дослідження мавп’ячої тактики
Наукова група ретельно вивчила поведінку цих тварин. Вони спостерігали за 31 лангуром, переважно дорослими самками, у храмовому комплексі. Дослідження виявило цікаві закономірності в поведінці цих тварин.
Найуспішнішою тактикою виявилося хапання людей за ноги. Трохи менш ефективним, але все ж дієвим, було смикання за одяг – сарі, шарфи, сорочки та штани. Дасгупта припускає, що успіх цих методів частково пов’язаний з труднощами звільнитися від мавп інакше.
Цікаво, що просто стояння поруч з іншим лангуром, який просить милостиню, також часто призводило до отримання їжі. Це свідчить про соціальне навчання та можливу групову стратегію випрошування.
Дослідники задокументували підтримку цієї поведінки серед окремих особин. Візуальні матеріали, зібрані командою, демонструють різноманітність технік, які використовують лангури для отримання їжі від відвідувачів храму.
Вибіркові гурмани
Попри голод, лангури виявилися досить перебірливими. Вони часто відмовлялися від здорової їжі, такої як морква чи цвітна капуста. Натомість мавпи продовжували жебракувати, доки не отримували свої улюблені продукти.
Найбажанішими ласощами виявилися запаковані солодкі булочки та смажений арахіс. Ці продукти значно відрізняються від природного раціону лангурів. “Це не те, що вони повинні їсти в першу чергу в їхньому природному середовищі існування”, – зауважує Дасгупта.
Така харчова вибірковість свідчить про значну адаптацію до людського середовища. Мавпи не лише навчилися взаємодіяти з людьми, але й розвинули нові харчові вподобання, орієнтовані на людську їжу.
Вчені відзначають, що ця зміна дієти може мати довгострокові наслідки для здоров’я популяції. Проте легкий доступ до висококалорійної їжі може надавати короткострокові переваги для виживання в урбанізованому середовищі.
Наукове пояснення поведінки
Елізабет Уоррен з Університету Джона Гопкінса пояснює, що така поведінка є класичним прикладом оперантного обумовлення. Це процес, коли тварини вчаться, що певні дії призводять до конкретних вигод, наприклад, отримання їжі.
“Здається, що мавпи якось випадково натрапили на це, і це спрацювало”, – каже Уоррен. Коли ця поведінка почала приносити бажані результати, у лангурів з’явилася чітка мета: “Я хочу їсти”, і вони продовжували повторювати успішні дії.
Особливо вражає те, що лангури ніколи не крали їжу з візків торговців. Замість цього вони обрали мирне випрошування у відвідувачів. Це свідчить про значний рівень соціального інтелекту та розуміння людських реакцій.
Хосеп Колл з Університету Сент-Ендрюса припускає поступовий розвиток цієї поведінки.
“Коли вони дізнаються, що працює – жебрацтво – вони роблять це кілька разів. Зрештою, це стає ритуалом”.
Ширші висновки про пристосування приматів
Це дослідження має важливе значення для розуміння адаптації диких тварин до людських середовищ. Лангури продемонстрували вражаючу здатність розвивати нові поведінкові стратегії у відповідь на можливості, створені людьми.
Їхня здатність мирно співіснувати з людьми в храмовому комплексі контрастує з конфліктами між людьми та дикими тваринами в інших частинах світу. Релігійний статус цих мавп, безсумнівно, відіграє ключову роль у цьому мирному співіснуванні.
Випадок лангурів Ханумана підкреслює важливість культурного контексту у взаємодії людини і тварини. Він показує, як релігійні переконання можуть формувати відносини між людьми та дикими тваринами, створюючи унікальні моделі співіснування.
Дослідження також піднімає питання про вплив людської діяльності на поведінку та екологію диких тварин. Хоча лангури успішно пристосувалися до храмового середовища, зміна їхнього харчування та поведінки може мати непередбачувані довгострокові наслідки для популяції.
#Мавпи #храмі #Індії #жебракують #їжу #паломників
Source link
