Місії ESA перевірять, де шукати життя у Галактиці

Нові симуляції та майбутні космічні місії змінюють уявлення про галактичну зону життя, розкриваючи роль зоряної міграції у формуванні придатних для життя планет.

Розширення кордонів придатності до життя

Поняття Галактичної житлової зони (GHZ) — області в галактиці, де найвірогідніше могло виникнути складне життя, — зазнає ревізії під впливом нових даних. Дослідження, прийняте до публікації в Astronomy & Astrophysics, аналізує, як зоряна міграція — “повільне переміщення зірок у межах галактики” — може розширити цю зону. У дослідженні йдеться про те, що раніше встановлені межі GHZ (7–9 кілопарсек від центру Чумацького Шляху) можуть бути надто вузькими. “Наші висновки особливо актуальні в контексті майбутніх космічних місій,” — зазначають автори.

Згідно з моделями, наявність зоряної міграції збільшує ймовірність виникнення планет, придатних для життя, у п’ять разів. Це відкриває нові простори для пошуку екзопланет у регіонах, які раніше вважалися непридатними.

Симуляції: між моделями та реальністю

Дослідники застосували комплексні комп’ютерні симуляції, щоб змоделювати еволюцію GHZ з урахуванням різних сценаріїв зоряної міграції. Особливу увагу приділили хімічній еволюції галактики, що впливає на формування “землеподібних” планет. Вони виявили, що не лише відстань від центру, а й хімічний склад регіонів відіграє ключову роль.

“У цьому дослідженні ми значно розширили дослідження простору параметрів, що визначають GHZ,” — підкреслюють автори. Наприклад, газові гіганти у внутрішніх регіонах галактики можуть блокувати або сприяти формуванню кам’янистих планет. Це додає глибини до розуміння, де і як могло виникнути життя.

Місії майбутнього: PLATO, ARIEL та LIFE

Європейське космічне агентство (ESA) готує три визначальні місії, які перевірять гіпотези щодо GHZ та зоряної міграції. Місія PLATO (2026) досліджуватиме транзити екзопланет у мільйона зірок, використовуючи наймасштабніші астрометричні спостереження. Місія ARIEL (2029) зосередиться на вивченні атмосфер екзопланет, щоб виявити їхній хімічний та тепловий склад.

Нарешті, місія LIFE (Large Interferometer For Exoplanets), започаткована у 2017 році, прагне дослідити атмосфери землеподібних планет у пошуках біомаркерів — ознак наявного або колишнього життя. “Ці місії нададуть безпрецедентні дані про властивості планет, орбітальну архітектуру та склад атмосфери,” — йдеться у висновках дослідження.

Переосмислення життя у Галактиці

Концепція GHZ пов’язана з давнішою ідеєю зоряної зони життя (HZ) — відстані, на якій планета може утримувати рідку воду. Вона сформувалась у 1950–1980-х роках і базується на вмісті важчих елементів, необхідних для формування планет типу Землі. Сучасне розширення цього підходу враховує гравітаційні впливи, хімічну еволюцію та зоряну динаміку.

Центральна частина галактики, як і раніше, вважається непридатною через високу частоту наднових та інших екстремальних подій. Проте нові моделі свідчать, що навіть у периферійних зонах Чумацького Шляху існують шанс на формування складного життя, якщо зоряна міграція змінила умови.

“Міграція зірок може значно збільшити кількість придатних для життя планет у Чумацькому Шляху,” — йдеться у висновках. А отже, пошук життя може стати ще масштабнішим, ніж вважалося раніше.