Пішов у вічність Леонід Ворончук та Василь Закревський.
Сьогодні, 12 лютого, у Хмельницькому попрощалися з Героєм Леонідом Ворончуком. Він проходив службу у 150-тій окремій механізованій бригаді.
Леонід народився на Білогірщині, але разом із дружиною та двома синами мешкав у Хмельницькому.
“Він на будівництві працював, любив це. За кордон їздив працював. Дуже любить своїх дітей. Татом був від Бога…Завжди їхав, завжди плакав. Я казала: “Ти ж повернешся”, а він плакав і казав, що всерівно буде дуже скучати”, – розповіла в коментарі ТРК “Місто” дружина захисника Ольга Воронук.
Повістку отримав на початку 2024 року. Через 8 місяців загинув на Бахмутському напрямку. Проте півтора року його вважали зниклим безвісти.
“Йому просто дали повістку. Він ніколи не відмовлявся. Сказав, як визвуть – піду. Його забрали 12 січня 2024 року. Після того ми його більше не бачили. Додому його не відпускали. А 12 серпня вже прийшло сповіщення, про те що він безвісти пропавший. Ми думали що він можливо в полоні, чи просто нема інформації. 5 січня 2026 року нам вже сказали що є збіг по ДНК. Через репатріацію було повернуте його тіло. Загинув у населеному пункті Торецьк, Бахмутський район, під час мінометного обстрілу. Сказали що було поранення несумісне з життям”, – каже Ольга.
Церемонія прощання відбулася у Свято-Георгіївському храмі. Поховали Героя у його рідному селі Вільшаниця.
Леоніду Ворончуку навіки 45 років…
Підписатися на канал “Є” в Youtube
Цього ж дня Хмельницькому попрощалися з воїном Василем Закревським.
«Навчався він в Хмельницькому, в восьмому училищі на Озерній. Був електрогазозварювальник. По спеціальності він не працював. Добровільно пішов на строкову службу, підписав контракт, був в АТО. Йому подобалося це, можна сказати він жив цим», – сусід захисника Дмитро.
Після завершення строкової служби у вересні 2025 року він добровільно став до лав 131-го окремого розвідувального батальйону імені полковника Євгена Коновальця. Служив розвідником.
«Василь був дуже щирою людиною, дуже веселою. Ніколи я не бачив, щоб він з кимось вступав в конфлікт. Він завжди міг підібрати до любої людини правильні слова. Завжди до всього ставився з гумором, бойові чи не бойові – завжди на позитиві. У нього не було бойового досвіду. Ми його всьому навчили, йому це дуже подобалося. Ми бачили, як в нього горіли очі. Він дійсно хотів цього…Це він і робив до останнього свого подиху», – розповідає побратим Героя «Фара».
Життя воїна обірвалося 3 лютого під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
«Загинув під час виконаня бойового завдання. Виконували бойовий пошук в одному з населених пунків до якого зайшли противники. Загинув під час стрілецького бою» – пригадує побратим.
Вічний спочинок захисник знайшов на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Йому назавжди залишиться 25…
Підписатися на канал “Є” в Youtube
Читайте також: На Хмельниччині провели на вічний спочинок трьох воїнів
