Науковці тікають із США через політику Трампа

Три чверті американських науковців розглядають можливість залишити країну через невизначеність, спричинену скороченням федерального та університетського фінансування досліджень, згідно з нещодавнім опитуванням журналу Nature, що сигналізує про початок безпрецедентного “відтоку мізків” з країни, яка тривалий час була світовим центром наукових відкриттів.

Опитування, проведене серед понад 1000 науковців, виявило тривожну тенденцію. 75% дослідників активно розглядають можливість залишити Сполучені Штати через зміни в науковій політиці. Серед молодих науковців ситуація ще критичніша – близько 79,4% постдоків та 75% аспірантів зважують питання про від’їзд. Більшість респондентів вказують Європу та Канаду як найпривабливіші напрямки для продовження наукової кар’єри.

Зміна наукового ландшафту США викликає особливе занепокоєння з огляду на історичну роль країни як притулку для вчених з усього світу. Упродовж XX століття видатні науковці, серед яких лауреати Нобелівської премії Альберт Ейнштейн, Нільс Бор та Енріко Фермі, знайшли в США безпечне місце для досліджень, тікаючи від тоталітарних режимів Європи.

Багато дослідників, які поспілкувалися з Nature, висловили небажання залишати США, але підкреслили, що поточна ситуація з фінансуванням робить закордонні можливості значно привабливішими. Ця тенденція вже має конкретні прояви: французький Університет Екс-Марсель повідомив про десятки відгуків від американських науковців на пропозицію надати їм “науковий притулок”.

Системні зміни у науковій екосистемі

Скорочення торкнулися багатьох ключових наукових установ США. З початку року було звільнено тисячі федеральних працівників у Національному інституті стандартів і технологій (NIST), Управлінні з контролю за продуктами і ліками (FDA), Національному управлінні океанічних і атмосферних досліджень (NOAA) та Службі національних парків (NPS).

Зміни у фінансуванні відбуваються паралельно з культурними трансформаціями. Адміністрація активно вилучає програми, пов’язані з різноманітністю, рівністю та інклюзивністю (DEI). Показовим прикладом стало видалення з веб-сайту НАСА графічних романів, що розповідали гіпотетичну історію першої жінки на Місяці, про що вперше повідомив ресурс NASA Watch.

На думку експертів, які спілкувалися з виданням Gizmodo, ці зміни спричинили хаос в установах та ставлять під загрозу роки наукового прогресу як у США, так і за їхніми межами. Скорочення відповідають як економічним міркуванням, так і ідеологічним засадам, зокрема принципам консервативного “Проекту 2025”.

Серед інших змін – перегляд фінансування національних зусиль з профілактики ВІЛ, що є відходом від програми, представленої раніше, з метою викорінення вірусу в країні до 2030 року. Така зміна курсу викликає занепокоєння в науковій спільноті, особливо серед дослідників, які працюють над проблемами громадського здоров’я.

Глобальні наслідки та невизначене майбутнє

Наслідки цих змін можуть відчуватися далеко за межами американської наукової спільноти. США традиційно були лідером у багатьох галузях досліджень – від фундаментальної фізики до сучасної медицини та космічних досліджень. Зниження науково-дослідного потенціалу країни може призвести до уповільнення глобального наукового прогресу.

Хоча деякі представники адміністрації стверджують, що зміни спрямовані на підвищення ефективності установ шляхом скорочення “марнотратних витрат”, критики вказують на відсутність систематичного підходу. Замість оптимізації, багато змін виглядають як ідеологічно мотивовані рішення, що не враховують довгострокових наслідків для наукової екосистеми.

Науковці застерігають, що відновлення втраченого інтелектуального потенціалу може зайняти десятиліття, навіть якщо політика фінансування зміниться в майбутньому. Створення сприятливого середовища для наукових досліджень вимагає не лише фінансових ресурсів, але й стабільності, передбачуваності та підтримки академічної свободи.

Якщо тенденція до відтоку наукових талантів триватиме, США ризикують втратити свій статус глобального наукового лідера. Як зазначає Nature, для збереження позицій країни як “бастіону наукових відкриттів” необхідно продемонструвати перспективним дослідникам, що вони мають можливість будувати успішну кар’єру та ставати лідерами у своїх галузях.