Неандертальці та мисливці формували природу десятки тисяч років

Нові міждисциплінарні дані свідчать, що люди активно формували європейські ландшафти за допомогою полювання та вогню задовго до виникнення землеробства.

Дослідження, опубліковане в журналі PLOS One, переосмислює роль людини в доісторичних екосистемах. Автори використовують «комп’ютерні симуляції взаємодії клімату, рослинності, тварин і людини» для аналізу змін ландшафту. Отримані результати порівнювали з палінологічними даними, тобто «аналізом викопного пилку». Людський вплив виявився значно сильнішим, ніж припускали раніше.

Професор Єнс-Крістіан Свеннінг зазначає: «Дослідження малює нову картину минулого». Він підкреслює, що клімат і природні пожежі не пояснюють усіх змін рослинності. Лише врахування людського чинника дало узгоджені результати. Це стосується як неандертальців, так і мезолітичних мисливців-збирачів.

Аналіз охопив два теплі періоди — «останній міжльодовиковий» і «ранній голоцен». У першому Європу населяли неандертальці, у другому — Homo sapiens. Моделі показали, що мезолітичні люди вплинули на розподіл рослинності майже на 47%. Вплив неандертальців був меншим, але статистично значущим.

Анастасія Нікуліна пояснює: «Полювання на великих травоїдних мало непрямий, але суттєвий ефект». Зменшення чисельності мегафауни змінювало структуру рослинності. Ландшафти ставали густішими або відкритішими залежно від людської активності. Це підриває уявлення про «незайману» Європу до аграрної доби.

Дослідники наголошують на важливості «міждисциплінарного підходу», що поєднує екологію, археологію та штучний інтелект. Отримані результати змінюють уявлення про ранніх людей. Вони постають не пасивними мешканцями, а активними співтворцями екосистем. Це відкриває нові напрями для дослідження доісторичного впливу людини.