Іноді найсильніші рішення у житті народжуються не лише з прагнення до розвитку, а й з глибокого особистого болю, втрати та бажання продовжити шлях, який колись підтримувала найдорожча людина. Саме такою є історія Зінаїди Завальної — молодої підприємиці, яка після загибелі брата, військовослужбовця Іллі Завального, знайшла у собі сили не лише пережити втрату, а й здійснити мрію, яку відкладала роками.
З дитинства Зінаїда захоплювалася творчістю. Малювання, ліплення, створення речей власними руками — усе це поступово сформувало у неї любов до швейної справи. Згодом з’явилася й мрія — відкрити власну майстерню та створювати унікальні речі, які приносили б людям тепло, затишок і радість.
Втім, як часто буває, мрія залишалася лише планом на майбутнє. Зінаїда почала шити вдома, придбала власну швейну машинку, пробувала себе у виготовленні постільної білизни, створювала перші вироби для себе та близьких. Але наважитися зробити наступний крок довгий час не могла.
Поштовхом стала особиста трагедія.
Її брат — Ілля Завальний — із дитинства мріяв працювати у правоохоронній системі. Він реалізував свою мету і став слідчим поліції у місті Козятин. Попри успішну кар’єру та перспективи служби у цивільному житті, після початку повномасштабного вторгнення Ілля добровільно ухвалив рішення стати на захист держави.
Протягом кількох місяців він наполегливо добивався мобілізації. Попри відмови, не відступав і твердо говорив: він має бути там, де зараз потрібен найбільше. Згодом чоловік вступив до лав десантно-штурмових військ.
19 травня 2023 року, у власний день народження, військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання.
Для родини це стала непоправна втрата. Особливо болісно це переживала сестра, адже вже наступного дня, 20 травня, мала святкувати власний день народження. Брат обіцяв повернутися саме до цього дня.
Саме тоді, проживаючи біль втрати, Зінаїда прийняла для себе важливе рішення.
Вона згадала слова, які брат часто повторював їй ще за життя: «Ти знаєш, що можеш». Ці слова стали її внутрішньою опорою.
Усвідомлення того, наскільки швидкоплинним є життя, змінило її ставлення до власних мрій. Якщо брат зміг втілити свою дитячу мрію і до останнього залишався вірним власним переконанням, вона також повинна перестати чекати “кращого моменту”.
Так розпочався її шлях у підприємництво.
У 2025 році Зінаїда стала учасницею бізнес-курсу, організованого громадською організацією «Захист – об’єднання волонтерів» у партнерстві з Українським Жіночим Фондом.
Під час навчання вона доопрацювала власну бізнес-ідею, отримала необхідні знання щодо ведення підприємницької діяльності та подала свій бізнес-проєкт на конкурс. Її ідея отримала грантову підтримку у розмірі 248 тисяч гривень. Саме завдяки цим коштам вдалося офіційно відкрити власну швейну майстерню-крамницю, закупити сучасне професійне обладнання, меблі, оформити робочий простір та створити повноцінний бренд.
Свій бізнес Зінаїда назвала особливо символічно — «Зізі». Саме так у дитинстві її називав брат.
Назва стала не лише частиною бренду, а й особистим нагадуванням про людину, яка завжди підтримувала її прагнення.
Простір майстерні вона розділила на дві окремі зони — виробничу частину, де створюються вироби, та шоурум із готовою продукцією для клієнтів.
У майстерні є особливе місце пам’яті — на стіні розміщений портрет Іллі та прапор його бригади. Для Зінаїди це щоденне нагадування про брата, його силу, характер і підтримку, яку вона відчуває навіть сьогодні.
Серед асортименту майстерні — різноманітні комплекти постільної білизни, пледи, дитячі авторські вігвами, текстильні вироби для хрещення, індивідуальна вишивка та інші вироби ручної роботи.
Саме виготовлення авторських дитячих вігвамів стало тим напрямком, який дозволив їй заявити про себе та знайти перших постійних клієнтів.
Протягом року підприємниця активно розвивала власну справу, змінила локацію майстерні та переїхала до центру міста, де сьогодні приймає індивідуальні замовлення та працює безпосередньо з клієнтами.
Паралельно вона розвиває власний інтернет-магазин і працює над масштабуванням бізнесу.
Сама Зінаїда говорить, що швейна справа стала для неї більше, ніж просто роботою. Це спосіб проживати емоції та знаходити внутрішню рівновагу.
«Це моя терапія, моя віддушина. Коли я шию, я абсолютно ні про що не думаю. Просто хочеться створювати для людей тепло, робити все з любов’ю. У свої вироби я вкладаю душу», — ділиться вона.
На майбутнє підприємниця планує розширення виробництва, залучення працівників та розвиток нових напрямків. Зокрема працює над вишивкою на текстилі. Втім, головна її мета залишається незмінною — створювати якісний продукт, який нестиме людям тепло і турботу.
Своїм прикладом Зінаїда доводить: навіть після найважчих життєвих втрат людина здатна знайти сили рухатися вперед і будувати нове майбутнє.
Тим, хто лише мріє про власну справу, але досі вагається, вона радить не відкладати життя на потім:
«Якщо не робити — то нічого і не вийде. Є страхи, але треба просто йти вперед, створювати те, що ти любиш, і рухатися до своєї мрії».
Історія Зінаїди Завальної — це приклад того, як пам’ять про близьку людину може стати не лише болем, а й силою, яка допомагає продовжувати жити, творити та реалізовувати власне покликання.
Бо іноді здійснена мрія — це найсильніша форма вдячності тим, хто вірив у нас найбільше.
Читайте також:
Всі новини на одному каналі в Google News
Підписуйтесь та оперативно слідкуйте за новинами у Телеграм, Вайбер, Facebook
