Потемніння океанів загрожує морським екосистемам

Світло в океанах слабшає, скорочуючи життєво важливий простір для морських організмів і загрожуючи стійкості всієї екосистеми.

Протягом останніх двадцяти років фотонічна зона — «шар океану, до якого проникає сонячне світло» — стрімко міліє. За даними дослідження Томаса Девіса і Тіма Сміта, вона зменшилась у глибині на понад 50 метрів у 10% Світового океану. «Наші результати свідчать, що такі зміни спричиняють поширене потемніння», – зазначає Девіс. Це зменшує доступне середовище для видів, що залежать від світла для виживання й розмноження.

Фотонічна зона є критично важливою для фітопланктону — мікроскопічних водоростей, що здійснюють фотосинтез. Вони — «первинні виробники», які забезпечують їжею інші організми: корали, рибу, ссавців. Тому потемніння загрожує цілісності харчових ланцюгів. За словами Сміта, «тварини, які потребують світла, будуть змушені наблизитися до поверхні, де зросте конкуренція».

Зменшення глибини освітлення пов’язане не лише з кутом падіння сонячних променів, а й із прозорістю вод. Осади, органічні речовини та «цвітіння» водоростей значно знижують проникність світла. Найбільші зміни зафіксовано в Арктиці та Антарктиці, де фотонічна зона в окремих регіонах зменшилася до 10 метрів. Це особливо небезпечно в умовах зміни клімату, що пришвидшує процеси.

Девіс і Сміт вказують, що причинами потемніння є збільшення продуктивності вод, забруднення та глобальні зміни в циркуляції океану. Це підтверджується й супутниковими даними NASA за 2003–2022 роки. «Океан набагато динамічніший, ніж про нього зазвичай думають», – пояснює Сміт, підкреслюючи чутливість біоти до коливань світла.

Світлі зони зникають не лише в прибережних зонах, де вплив людської діяльності очевидний. Потемніння виявлено в Гольфстрімі та інших відкритих частинах океану, що свідчить про глобальність явища. «Наші висновки є справжньою причиною для занепокоєння», – наголошує Девіс, підкреслюючи, що фотонічна зона має вирішальне значення для здоров’я планети.