пробудження не впливає на рівень кортизолу

Збільшення рівня кортизолу вранці є результатом ендогенних циркадних ритмів, а не прямою реакцією на момент пробудження, як раніше вважалося.

Дослідження, проведене Томасом Аптоном із Брістольського університету та колегами, охопило 201 здорового добровольця у віці 18–68 років. Учасники носили портативні системи мікродіалізу, які дозволяли відстежувати рівень кортизолу кожні 20 хвилин протягом доби. Аналіз показав, що в 81% людей пік гормону спостерігався протягом години після пробудження, тоді як у 19% учасників максимальні показники кортизолу досягалися ще до того, як вони прокинулися, і знижувалися одразу після підйому.

Темпи секреції кортизолу змінювалися залежно від тривалості сну та дотримання режиму дня. У тих, хто спав коротше, рівень гормону підвищувався до пробудження і залишався стабільним після нього. У групі з тривалим сном зростання кортизолу було менш вираженим. Порушення режиму дня збільшувало час досягнення пікових показників гормону після пробудження.

Результати показують, що “кортизолова реакція на пробудження” не є універсальним явищем і залежить від багатьох чинників: тривалості сну, статі, генетики, рівня освітленості та загального рівня стресу. Як зазначають автори, “безпосередньо із самим моментом пробудження секреція кортизолу не пов’язана”, що ставить під сумнів використання цього показника як надійного біомаркера стресу.

Водночас кортизол залишається важливим індикатором ендокринного здоров’я, зокрема в дослідженнях депресії, посттравматичного стресового розладу, ожиріння та інших станів. Це відкриття вимагає перегляду підходів до діагностики та лікування, що базуються на аналізі рівня кортизолу.