Прихований жир у м’язах підвищує ризик серцевих хвороб

Прихований жир у м’язах може значно підвищувати ризик серцевих захворювань, навіть якщо людина не має надмірної ваги, що підтверджує нове дослідження, опубліковане в European Heart Journal.

Міжм’язовий жир, який накопичується між м’язовими волокнами, відрізняється від підшкірного жиру або жиру, що відкладається навколо внутрішніх органів. Цей тип жирової тканини є менш вивченим, оскільки його не можна легко виміряти за допомогою стандартних методів, таких як індекс маси тіла (ІМТ). Дослідження професора Вівіані Такеті з Гарвардської медичної школи показало, що «сам по собі ІМТ не завжди є хорошим показником ризику серцево-судинних захворювань».

У дослідженні взяли участь 669 дорослих із середнім віком 63 роки, які не мали закупорки серцевих артерій, але проходили обстеження через біль у грудях або задишку. Використовуючи передові методи візуалізації, такі як ПЕТ/КТ, вчені аналізували рівень жирової тканини та м’язової маси, а також відстежували учасників протягом шести років. Виявилося, що збільшення міжм’язового жиру на 1% підвищувало ризик коронарної мікросудинної дисфункції (CMD) на 2%, а ризик серйозних серцевих проблем – на 7%.

Міжм’язовий жир може викликати запалення та порушувати обмін речовин, що сприяє розвитку інсулінорезистентності та метаболічного синдрому, які, у свою чергу, пошкоджують кровоносні судини та збільшують ризик серцевих захворювань. Дослідники також виявили, що люди з більшою м’язовою масою мали нижчий ризик серцево-судинних ускладнень, тоді як підшкірний жир не впливав на ризик хвороб серця.

Результати цього дослідження можуть допомогти лікарям ідентифікувати пацієнтів із прихованим ризиком серцево-судинних захворювань, особливо серед тих, у кого ІМТ залишається в межах норми. Професор Такеті та її команда вивчають, чи можуть зміни способу життя, фізичні вправи або медикаментозне лікування зменшити міжм’язовий жир і покращити стан серця.

Експерти погоджуються, що загальна маса тіла не є єдиним визначальним фактором ризику серцевих захворювань. Доктор Раніл де Сільва з Імперського коледжу Лондона підкреслює:

Проте дослідження мало деякі обмеження, оскільки не враховувало маркери запалення, особливості харчування чи рівень фізичної активності учасників.

Виявлення міжм’язового жиру як фактора ризику відкриває нові можливості для профілактики серцевих захворювань. Хоча необхідні додаткові дослідження для розуміння його впливу на серцево-судинну систему, наразі найкращим підходом до підтримки здоров’я серця залишається збалансоване харчування, регулярна фізична активність і медичний контроль.