Швидке та хаотичне поширення пандемій H1N1 і COVID-19 показало, що сучасні системи раннього виявлення не встигають за реальними темпами передачі вірусів.
Вчені з Школи громадського здоров’я Мейлмана Колумбійського університету проаналізували поширення двох пандемій у США. Вони використали комп’ютерні симуляції, тобто «математичні моделі руху інфекції в популяції». Дослідження охопило понад триста великих міських агломерацій. Метою було зрозуміти, чому раннє реагування часто запізнюється.
Аналіз показав, що обидві пандемії поширилися країною протягом кількох тижнів. У багатьох містах вірус циркулював ще до офіційного виявлення перших випадків. Ключову роль відігравали великі транспортні вузли. Повітряні перевезення виявилися важливішими за щоденні поїздки на роботу.
Попри різні біологічні властивості, H1N1 і COVID-19 мали подібну динаміку поширення. Передача була нерівномірною і важко прогнозованою. Це ускладнювало визначення майбутніх осередків зараження. Непередбачуваність стала системною проблемою.
«Швидке і непередбачуване поширення підкреслює складність своєчасного контролю», — зазначив Сен Пей. Він наголосив на потенціалі моніторингу стічних вод. Такий підхід дозволяє виявляти вірус до клінічних спалахів. Це може сповільнити початкове поширення.
Дослідження також пропонує універсальну модель для аналізу майбутніх епідемій. Вона враховує демографію, сезонні подорожі та погодні умови. Автори підкреслюють важливість поєднання моделювання та спостережень. Такий підхід підвищує готовність систем охорони здоров’я.
#Шокуюча #швидкість #якою #пандемії #охоплюють #міста
Source link
