Штучний інтелект виявив приховані шторми Марса, що мчать зі швидкістю 160 км/год

Дослідження виявило, що пилові дияволи на Марсі рухаються зі швидкістю до 160 км/год, значно перевищуючи попередні оцінки марсіанських вітрів.

Міжнародна команда науковців під керівництвом Валентина Бікеля з Бернського університету використала глибоке навчання для аналізу понад 50 000 знімків, отриманих з орбітальних камер CaSSIS і HRSC. Завдяки цим даним вдалося вперше у глобальному масштабі визначити інтенсивність і динаміку марсіанських вітрів протягом майже двадцяти років. “Якщо ви складете стереозображення в послідовність, ви зможете спостерігати, як динамічно пилові дияволи рухаються по поверхні”, – зазначив Бікель.

Атмосфера Марса хоч і розріджена, але здатна створювати високошвидкісні вихори, які піднімають пил і впливають на погоду та клімат планети. “Наші дані показують, де і коли вітри на Марсі досить сильні, щоб піднімати пил з поверхні”, – додає він. Зокрема, максимальні швидкості до 44 м/с (~160 км/год) суттєво перевищують раніше зафіксовані 50–100 км/год. Це означає, що кількість пилу в атмосфері планети набагато більша, ніж передбачали попередні моделі.

Висновки дослідження мають ключове значення для планування майбутніх місій на Марс. “Краще розуміння вітрових умов має вирішальне значення для посадкових місій”, – наголошує Даніела Тірш із DLR. Нові дані дозволять точніше моделювати атмосферу, оцінювати ризики та адаптувати технічні системи. Це критично важливо для безпеки космічних апаратів та довгострокових програм колонізації.

Дослідники також планують інтенсифікувати спостереження за пиловими дияволами, зокрема через координоване використання камер CaSSIS та HRSC. “У довгостроковій перспективі наше дослідження має допомогти зробити планування марсіанських місій більш ефективним”, – підсумовує Бікель.

Отримані результати відкривають шлях до створення глобальної погодної системи для Марса, що охоплює як локальні феномени, так і сезонні цикли пилу. Таким чином, пилові дияволи стають не лише атмосферним явищем, а й індикатором динамічних процесів, які визначають кліматичну картину Червоної планети.