Сліди риючих тварин виявили на 10 млн років раніше

Виявлення унікальних тривимірних ніркових систем у біоті Шібантань, що в провінції Хубей, засвідчує про виникнення складної поведінки тварин ще до кембрійського вибуху.

У ході дослідження, проведеного співробітниками Нанкінського інституту геології та палеонтології Китайської академії наук, встановлено, що вік залишків слідів життєдіяльності сягає приблизно 550 мільйонів років. Це на 10 мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше. Таке відкриття переглядає хронологію переходу до тривимірної екологічної взаємодії. Саме ця зміна від поверхневого (двовимірного) до глибокого (тривимірного) риючого способу життя тварин у пізньому едіакарії започаткувала «революцію субстрату».

Дослідники проаналізували скам’янілості ряду їхноспецій роду Treptichnus, серед яких виділили нову форму — Treptichnus streptosus. У поєднанні з раніше знайденими тривимірними слідами, як-от Lamonte та слідами у формі пуголовка, це свідчить про складну поведінку в осадових середовищах. Як зазначається у статті, «Treptichnus є знаковим викопним слідом, що демонструє перше тривимірне проникнення в осадовий шар» (NIGPAS).

Особливо важливим є те, що деякі з цих слідів передують появі T. pedum — стандартного індикатора межі едіакарію та кембрію. У статті наголошено: «Різноманіття форм риючої поведінки вже було доволі високим ще до кембрійського вибуху» (NIGPAS). Це дозволяє припустити, що складні форми життя з’явилися задовго до їхньої масової філогенетичної експансії.

Крім Treptichnus, у біоті Шібантань виявлено сліди інших активних риючих організмів. Наприклад, Lamonte, як встановлено, спричинив значну біотурбацію, тобто порушення поверхні дна через риючу діяльність. Це призвело до руйнування мікробних матів, які були базовим середовищем для едіакарських організмів, ймовірно, стимулюючи їхнє вимирання.

Таким чином, поширення тривимірної риючої поведінки сприяло занепаду старих екосистем і формуванню нових ніш для метазойських організмів. Це відкриває нове розуміння не лише причин першого масового вимирання, а й загалом природи еволюційних перетворень на межі едіакарію та фанерозою. «Знахідки з Шібантаня є вікном у глобальні екосистемні зміни доби переходу між докембрієм і фанерозоєм» — підкреслюють автори дослідження.