Свідомість через квантову заплутаність фотонів: гіпотеза китайських вчених

Свідомість залишається однією з найбільших загадок науки, і нові дослідження припускають, що її пояснення може лежати у квантовій заплутаності фотонів, що синхронізують активність мозку.

Група вчених з Китаю, включно з фізиками Лю Цзефеєм, Чень Юнцуном і біоінженером Ао Пінем із Шанхайського університету, висунула гіпотезу про те, що свідомість може бути пов’язана з квантовими процесами, зокрема, з квантовою заплутаністю. У своїй роботі вони розглядають можливість того, що заплутані фотони, що утворюються в нервових клітинах, здатні синхронізувати активність мозку, сприяючи виникненню свідомих переживань.

Основна увага вчених була приділена мієліну, захисній оболонці, яка покриває нервові відростки. Мієлін містить циліндричні порожнини, які, на думку дослідників, можуть посилювати інфрачервоні фотони, що генеруються нейронами. У процесі цього можуть утворюватися пари квантово заплутаних фотонів. Їхній рух через біохімічні іонні хвилі мозку може створювати кореляції між різними процесами, що забезпечує синхронізацію активності мозку, яка є необхідною для виникнення свідомості.

Ця гіпотеза додається до вже існуючої теорії Orch-OR, розробленої Роджером Пенроузом і Стюартом Гамероффом, яка припускає, що свідомість виникає завдяки квантовим процесам у мікротрубочках, що функціонують як квантовий комп’ютер. Хоча теорія Orch-OR залишається суперечливою, нові відкриття, зокрема ідентифікація феномену надвипромінювання в біологічних системах, знову привернули увагу до можливості існування квантових процесів у мозку.

Однак слід зазначити, що на сьогодні ця теорія залишається лише гіпотезою, яка поки що не має достатнього експериментального підтвердження. Хоча квантова заплутаність фотонів впливає на такі біологічні процеси, як фотосинтез, застосування цієї концепції до свідомості є значно складнішим і менш вивченим. Офіційна наука поки що дотримується позиції, що мозок функціонує на основі класичної хімії, і до визнання його квантовим комп’ютером ще далеко. Проте, можливо, настав час більш уважно розглянути цю гіпотезу та розширити дослідження квантових феноменів у мозку.