У людському кишечнику виявили сотні нових фагів

Міжнародна команда вчених під керівництвом професора Джеремі Барра з Університету Монаша виявила сотні нових вірусів, що живуть усередині бактерій людського кишечника, відкриваючи новий напрям у дослідженні мікробіому та його впливу на здоров’я.

Кишкові профаги, індуковані в чистих і синтетичних культурах бактеріальних спільнот. Джерело: Nature (2025). DOI: 10.1038/s41586-025-09614-7

У роботі, опублікованій у журналі Nature, дослідники застосували широкомасштабний культуральний підхід до ізоляції та вивчення помірних бактеріофагів — вірусів, що інфікують бактерії, але не знищують їх одразу. Було проаналізовано 252 бактеріальні ізоляти з колекції AusMiCC, вирощені в анаеробних умовах, і досліджено реакцію на різні сполуки. Неочікувано виявилося, що стевія — популярний замінник цукру — та певні молекули, які виробляють клітини кишечника людини, є найактивнішими тригерами для пробудження сплячих фагів. «Ми виявили, що сполуки, які виробляються в клітинах кишечника людини, можуть розбудити сплячі віруси всередині кишкових бактерій», — пояснює професор Барр.

Дослідження продемонструвало, що більшість кишкових бактеріофагів перебувають у латентному стані, але при контакті з клітинами кишечника їхня активність зростає у багато разів. Це доводить, що біологія людини безпосередньо впливає на вірусний ландшафт кишківника. Перший автор роботи, д-р Софія Дальман, наголошує: «Наші результати свідчать, що організм людини — це не пасивне середовище, а активний учасник у регуляції вірусів».

Використовуючи технологію CRISPR, вчені визначили мутації у вірусних генах, які блокують активацію фагів. Це відкриття може пояснити, чому частина вірусів залишається постійно неактивною, і водночас відкрити шлях до створення терапій, які дозволяють керувати мікробіомом для лікування захворювань — від запальних хвороб кишечника до онкологічних процесів.

За словами доцента Сема Форстера з Гудзонського інституту медичних досліджень, «можливість вирощувати ці віруси дає нам інструмент для розробки мікробіомних терапій і навіть пробіотиків з індивідуальними вірусними функціями». Професор Барр додає, що це дослідження «закладає основу для майбутніх застосувань у синтетичній біології, біотехнології та мікробіомній медицині», адже воно вперше відкриває шлях до експериментального вивчення «вірусної темної матерії» людського кишечника.