Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Medicine, кількісно доводить, що середовище та спосіб життя мають значно більший вплив на тривалість нашого життя, ніж генетична спадковість.
Людство завжди цікавилося питанням довголіття. Ми прагнемо знати, як продовжити життя. Часто задаємося питанням, що впливає на наше здоров’я більше – гени чи стиль життя.
Британські науковці взялися за кількісне вимірювання цих факторів. Вони проаналізували дані сотень тисяч осіб. Результати виявилися несподіваними для багатьох – фактори навколишнього середовища пояснюють приблизно 17% варіацій у тривалості життя, тоді як генетичні чинники – менше 2%.
Методологія дослідження та джерела даних
Дослідження спиралося на дані Британського біобанку. Ця велика база містить інформацію про майже 500 000 людей. Вона включає генетичні дані, медичні записи та детальну інформацію про спосіб життя.
У спеціальній частині дослідження науковці використали дані 45 000 учасників. Їхні зразки крові піддали так званому “протеомному профілюванню”. Ця методика вивчає зміни білків з часом.
Протеомне профілювання дозволило встановити біологічний вік учасників. На відміну від хронологічного віку, біологічний вік показує, наскільки швидко старіє організм на молекулярному рівні. Це дало змогу точніше оцінити процеси старіння.
Вчені оцінили 164 фактори впливу середовища та генетичні маркери захворювань. Серед факторів середовища були: вибір способу життя, соціальні фактори та фактори раннього дитинства.
Ключові результати та висновки
Аналіз показав, що вік і стать пояснюють близько половини варіацій у тривалості життя. Це було очікувано. Проте фактори середовища колективно пояснювали приблизно 17% варіацій, тоді як генетичні фактори – менше 2%.
Ці дані чітко свідчать на користь “виховання” у дискусії “природа проти виховання”. Спосіб життя має набагато більший вплив на наше здоров’я та довголіття, ніж генетика.
Дослідження виявило різні комбінації впливів для різних захворювань. Фактори середовища найбільше впливали на хвороби легень, серця і печінки. Натомість генетика відігравала ключову роль у визначенні ризику раку молочної залози, яєчників і простати, а також деменції.
Серед факторів середовища найбільший вплив мали куріння, соціально-економічний статус, рівень фізичної активності та умови життя. Ці чинники найсильніше корелювали з передчасною смертю та біологічним старінням.
Несподівані відкриття та їх тлумачення
Дослідження виявило кілька цікавих і несподіваних зв’язків. Наприклад, вищий зріст у десятирічному віці асоціювався з коротшою тривалістю життя. Хоча причини цього не повністю зрозумілі, це узгоджується з попередніми дослідженнями.
Більша вага у віці десяти років також корелювала з коротшою тривалістю життя. Так само негативно впливало куріння матері під час вагітності або в період, коли ви були новонародженим.
“Результати дослідження дають надію на те, що довголіття значною мірою залежить від вибору, який ми робимо. Це чудова новина, якщо тільки ви не маєте хороших генів і не сподіваєтеся, що вони зроблять за вас усю важку роботу”, – зазначає Хассан Валлі, доцент Університету Дікіна.
Найбільш несподіваним результатом стала відсутність зв’язку між дієтою та маркерами біологічного старіння. Це суперечить численним доказам про вирішальну роль харчування у формуванні ризику хронічних захворювань.
Обмеження дослідження та подальші перспективи
Існує кілька правдоподібних пояснень для несподіваних результатів щодо дієти. По-перше, кількість досліджуваних людей могла бути занадто малою. Це знижує статистичну потужність дослідження.
По-друге, дані про дієту були отримані шляхом самозвіту учасників. Вони вимірювалися лише один раз, що могло знизити їхню якість. Крім того, взаємозв’язок між дієтою та довголіттям є складним і багатофакторним.
Важливо розуміти, що це було спостережне дослідження. Ми не можемо стверджувати, що виявлені асоціації відображають причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, життя з партнером корелює з довшою тривалістю життя, але це не означає, що саме цей фактор подовжує життя.
Цілком можливо, що дослідження недооцінило роль генетики у довголітті. Генетика і середовище не діють ізольовано. Результати здоров’я визначаються їхньою взаємодією, і це дослідження могло не повністю відобразити всю складність цих взаємодій.
Практичне значення для кожного з нас
Дослідження виявило, що з хворобами старіння пов’язана низка соціальних факторів – дохід сім’ї, наявність житла та статус зайнятості. Ці фактори не завжди перебувають під контролем окремої людини.
Це підкреслює вирішальну роль соціальних детермінант здоров’я. Суспільство має працювати над тим, щоб забезпечити кожному найкращі шанси на довге і здорове життя.
“Результати цього дослідження підтверджують думку про те, що хоча ми можемо успадкувати певні генетичні ризики, те, як ми харчуємося, рухаємося і взаємодіємо зі світом, здається, має більше значення у визначенні того, наскільки ми здорові і як довго ми живемо”, – підсумовує Хассан Валлі.
У кінцевому підсумку, це дослідження дає оптимістичний погляд на довголіття. Воно підтверджує, що наше здоров’я значною мірою залежить від нашого вибору. Ми можемо вплинути на те, як довго і наскільки здорово ми житимемо.
#Ваші #звички #важливіші #за #ДНК #якості #життя
Source link
