Як слабке магнітне поле змінило життя людей 41 тис. р. тому

Uncategorized

У період геомагнітного збурення 41 000 років тому зміни в космічній погоді вплинули на адаптацію людей і розвиток їхньої матеріальної культури.

Блукаючі магнітні поля мали б помітний вплив на людину. Автор: Максиміліан Шаннер (GFZ Центр наук про Землю ім. Гельмгольца, Потсдам, Німеччина)

Лашамська екскурсія: космічна подія з людськими наслідками

Близько 41 тисячі років тому Земля зазнала потужного геомагнітного збурення, відомого як Лашамська екскурсія. У цей час напруженість магнітного поля впала до менш ніж 10% від сучасного рівня, що зробило поверхню планети значно вразливішою до сонячної радіації. Подія не була повноцінною інверсією полюсів, але мала хаотичний характер із фрагментацією магнітного поля на слабші локальні полюси.

«Це не було одиничним явищем, і подібні геомагнітні збої траплялися раніше й траплятимуться знову», — зазначають автори дослідження, опублікованого в Science Advances. Космічні ефекти, як-от збільшення ультрафіолетового випромінювання та поширення полярних сяйв до низьких широт, стали частиною повсякденного життя людей плейстоценової епохи.

Людська відповідь: притулок, одяг і охра

Підвищена інтенсивність ультрафіолетового випромінювання становила загрозу фізичному здоров’ю. Виникали ризики сонячних опіків, уражень зору, генетичних мутацій та зниження імунітету. Реакція людини на ці виклики не обмежувалась інстинктивним страхом чи релігійними практиками. Археологічні дані демонструють зростання використання притулків, захисного одягу та мінеральних пігментів.

«Природна вохра могла виконувати роль сонцезахисного засобу, якщо її наносити на шкіру», — йдеться в дослідженні. Цей мінерал, багатий на залізо, був поширений в матеріальній культурі пізніх неандертальців і ранніх Homo sapiens. Його застосування, вочевидь, мало не лише ритуальне, а й практичне захисне значення.

Природна вохра може діяти як захисний сонцезахисний крем, якщо її нанести на шкіру. Зображення: Музей Егізіо ді Торіно

Космічна погода як фактор еволюції

Важливо зазначити, що науковці не пов’язують Лашамську подію безпосередньо з вимиранням неандертальців, хоча певний вплив вона могла мати. «Це лише один із багатьох чинників — невидимий, але значущий», — зазначають дослідники. Homo sapiens та неандертальці співіснували на європейських теренах, але реагували на екологічний тиск по-різному.

Підвищене радіаційне навантаження могло стимулювати інновації в технологіях і поведінці, включно з більш інтенсивним використанням укриттів, виготовленням одягу та обробкою поверхні тіла. Ці реакції стали важливою складовою адаптації людини до нових умов, сформованих не тільки кліматом, а й магнітними аномаліями.

Міждисциплінарний підхід: від геофізики до археології

Наукове відкриття стало результатом унікального міждисциплінарного співробітництва археологів і геофізиків. «Наша перша зустріч була трохи незручною», — згадують дослідники. Однак, завдяки об’єднанню знань із різних галузей, вдалося створити нову оптику для аналізу минулого. Археологія, яка зазвичай фокусується на матеріальних рештках, почала враховувати вплив геомагнітного фону на поведінку людини.

Геофізики, своєю чергою, змогли побачити наслідки космічних явищ не лише в моделях, а й у життєвому досвіді стародавніх людей. Вони зрозуміли, що збурення в магнітному полі не обмежуються впливом на іоносферу, а проникають у повсякденність людини, змінюючи її адаптаційні стратегії.

Художнє зображення того, як далеко в нижчих широтах полярне сяйво могло бути видимим під час екскурсії в Лашампі. Автор: Максиміліан Шаннер (GFZ Центр геонаук ім. Гельмгольца, Потсдам, Німеччина)

Культурні реакції на небесні явища

Полярні сяйва, які, ймовірно, ставали частим явищем навіть у помірних широтах, могли викликати емоційні, когнітивні та навіть ритуальні реакції. Однак археологічні свідчення таких емоцій майже неможливо зберегти. Тим не менш, «фізіологічні та технологічні сліди реакції людей на ці явища є помітними».

Одні популяції обирали глибші печери, інші — покладалися на одяг і мінеральний захист. Не всі люди реагували однаково, що відображає культурну варіативність і гнучкість адаптації. У цих різних відповідях вбачається джерело інновацій і нових форм поведінки, які сприяли виживанню.

Лашамська екскурсія як урок для майбутнього

Це геомагнітне збурення не було аномалією — воно є частиною природного циклу змін у магнітному полі Землі. Розуміння того, як реагували давні популяції, може допомогти людству краще підготуватись до подібних майбутніх подій. «Вивчаючи минуле, ми отримуємо ключі до прогнозування впливу таких подій на сучасне суспільство», — зазначають автори.

Такі дослідження є особливо актуальними в контексті потенційних загроз з боку сонячної активності, які можуть впливати на технологічну інфраструктуру, здоров’я і клімат. Давня реакція людей може бути еталоном виживання в умовах екстремальної космічної погоди.

Космос і людина: нова перспектива

«Космос може бути величезним, але він пов’язує нас усіх», — резюмують дослідники. Досвід Лашамської екскурсії — це не просто історичний епізод. Це дзеркало того, як невидимі сили формують культуру, поведінку і технології.

Іноді мости між дисциплінами з’являються не через великі теорії, а через дрібні деталі — охру, плащ чи бажання знайти притулок. Це відкриття — доказ того, що справжнє розуміння нашого минулого народжується там, де археологія зустрічається з космосом.

#Як #слабке #магнітне #поле #змінило #життя #людей #тис #тому

Source link

Оцініть статтю