Збереження старих дерев у містах різко знижує смертність людей

Втрачати дорослі дерева в місті може бути справою життя і смерті. Нове дослідження, результати якого описані на сайті Live Science, простежило зміну площі крон дерев і рівень смертності в районах Чикаго протягом 11 років і виявило напрочуд тісний зв’язок між цими показниками.

Виявилося, що головне значення має не те, скільки дерев росте у кварталі в певний момент, а те, чи збільшується загальна площа крони дерев з року в рік, чи скорочується. Райони, де крони дерев неухильно зникали, зазвичай демонстрували зростання смертності, особливо в найспекотніших частинах міста. Там, де крони ставали щільнішими, смертність, навпаки, зменшувалася.

Автори роботи наголошують, що таке дослідження не може однозначно довести, що саме втрата дерев безпосередньо викликає додаткові смерті. Воно лише показує, що обидві тенденції рухаються разом. Однак результати доповнюють усе більший масив даних про те, що міська зелень відіграє надзвичайно важливу роль у захисті людей від екстремальної спеки в умовах потепління клімату.

Дерева охолоджують вулиці за рахунок тіні для будівель і тротуарів, а також випаровування вологи, яке знижує температуру повітря поблизу. Нове дослідження більше не про те, «корисні дерева чи ні» — це вже давно підозрювали науковці, — а про те, як саме відстежувати цей ефект, зазначає Вівек Шандас (Vivek Shandas), професор міських досліджень і планування Портлендського державного університету, який не брав участі в роботі.

Як рахували крони та смерті

Більшість попередніх робіт, що пов’язували площу крони з рівнем смертності, спиралися на один «знімок» зелених насаджень у районі. Наприклад, у 2022 році аналізували смертність від спеки у десятках міст США, порівнюючи її з наявним на той момент деревним покривом.

У новому дослідженні команда пішла іншим шляхом: вчені простежили, як крона змінюється з року в рік, і саме ці зміни порівняли зі смертністю. Саме динаміка, а не абсолютна кількість дерев, виявилася найтісніше пов’язаною з виживанням мешканців.

За словами Шандаса, який досліджує вплив спеки та втрату дерев у США, ці результати «підкріплюють те, що ми бачили в інших містах». За даними його аналізу 33 американських міст, майже три чверті з них втрачали зелень, і найспекотніші райони зазвичай або швидше позбавлялися дерев, або повільніше збільшували їхню кількість, ніж прохолодніші квартали.

Масштаб ефекту в новій роботі виявився помітним: кожне щорічне збільшення площі крони на 1 відсотковий пункт асоціювалося з приблизно 10% зниженням смертності. Найбільше скорочувалися смерті, пов’язані з серцево-судинними та респіраторними захворюваннями, а також із проблемами психічного здоров’я.

Щоб дійти таких висновків, дослідники поєднали річні супутникові оцінки площі крони для кожного переписного району Чикаго за 2011–2021 роки з понад 220 000 записів про смерті з баз даних міських і державних органів охорони здоров’я. Статистичні моделі враховували літні температури, рівень забруднення повітря, дохід мешканців та житлову сегрегацію — чинники, які попередні роботи вже пов’язували з підвищеною смертністю.

Потім райони згрупували за ступенем їхньої «зеленості» і проаналізували, як до цього показника прив’язані спека та смертність. Це дозволило виявити, де саме вплив зростання або втрати крони є найсильнішим.

Обмеження спостережень і нерівність у місті

Шандас називає дизайн дослідження суворим, але нагадує, що це все ж таки спостережна робота: вона фіксує паралельний рух двох показників, а не доводить причинно-наслідковий зв’язок. Крім того, супутникові оцінки можуть недораховувати щойно посаджені дерева, через що реальний покрив здається меншим. Інструменти з вищою роздільною здатністю здатні «побачити» молоді дерева з невеликою кроною, які грубіші дані пропускають.

Також досі не повністю зрозуміло, чому саме деревний покрив настільки помітно впливає на здоров’я. Дані свідчать, що справа не лише в тіні: втрата крони пов’язувалася з вищою смертністю від широкого спектра станів, а не лише тих, що прямо асоціюються зі спекою.

Географічний розподіл ефектів перегукується з історією нерівномірного інвестування в різні райони Чикаго. Південна і Західна частини міста зазнали найсильніших втрат крони, мали найспекотніші літа та найвищу смертність, хоча подекуди стартували із середнім або навіть вищим за середній рівнем озеленення. Натомість приозерні квартали залишалися прохолоднішими й демонстрували нижчу смертність.

Чому важливо берегти дорослі дерева

Співавтор дослідження, студент-медик Північно-Західного університету Гаррісон Гарсія (Harrison Garcia), розповів, що ідея проєкту виникла під час пішої екскурсії малозеленими кварталами Чикаго. За його словами, рухатися вулицями без дерев набагато виснажливіше, ніж іти сусідніми алеями, засадженими дорослими деревами.

Команда змоделювала гіпотетичне збільшення площі крони по всьому місту на 0,03% на рік — приблизно стільки, скільки дає нинішній темп висадки близько 14 000 дерев щороку. За оцінками моделі, це могло б запобігати близько 105 смертям щороку завдяки приросту крони.

Шандас наголошує, що цю цифру слід сприймати як орієнтовну оцінку масштабу, а не точну обіцянку, адже вона отримана зі статистичної моделі, а не зі спостереження за конкретними деревами та реальними врятованими життями.

Він додає, що нове дерево не дає тієї ж тіні, що й зріле, одразу після посадки. Попередні дослідження в Портленді показали, що зі старінням дерев їхній позитивний вплив на смертність зростає. Це, за словами Шандаса, лише підкреслює головний висновок нової роботи: захист наявних, зрілих дерев може бути важливішим для здоров’я людей, ніж проста висадка нових саджанців.