Життя на Титані є, але його менше ніж у вашому йогурті

Міжнародна команда вчених розробила реалістичну модель потенційного життя в підземному океані Титану, підрахувавши, що в цій унікальній екосистемі може існувати лише мінімальна кількість мікроорганізмів.

Титан, найбільший супутник Сатурна, має унікальний ландшафт з річками та озерами рідкого метану, крижаними валунами та дюнами органічного “піску”. Під його поверхнею залягає велетенський океан рідкої води глибиною близько 480 кілометрів. Попри багатство органічних сполук, нове дослідження показує, що цей супутник може підтримувати біомасу обсягом лише кілька кілограмів – еквівалент маси невеликого собаки.

Біоенергетичне моделювання життя на Титані

Дослідники з Каліфорнійського та Гарвардського університетів під керівництвом Антоніна Аффхолдера запропонували модель, що ґрунтується на процесі ферментації – одному з найпростіших біологічних метаболічних процесів. “Ферментація, ймовірно, розвинулася на початку історії життя на Землі, і не вимагає від нас відкривати двері в невідомі або спекулятивні механізми, які могли або не могли відбутися на Титані”, – пояснює Аффхолдер.

Вчені зосередились на гліцині, найпростішій з усіх відомих амінокислот, яка поширена в первинній матерії Сонячної системи. Мікроби, що теоретично могли б споживати гліцин в океані Титану, залежали б від постійного постачання цієї амінокислоти з поверхні через товсту крижану оболонку.

Обмежені перспективи для біосфери

Комп’ютерне моделювання показало, що лише невелика частка органічного матеріалу Титану може бути придатною для споживання мікроорганізмами. “Ми вказуємо на те, що не всі ці органічні молекули можуть бути джерелом їжі, що океан дуже великий, і що обмін між океаном і поверхнею, де знаходиться вся ця органіка, обмежений”, – зазначає вчений.

Такі обмеження призводять до песимістичного прогнозу: потенційна біосфера Титану в середньому становила б менше однієї клітини на літр води у всьому велетенському океані. Це суттєво ускладнює можливість виявлення життя майбутніми місіями, такими як NASA Dragonfly.

“Ми дійшли висновку, що унікально багатий органічний склад Титану може насправді не відігравати тієї ролі в придатності Місяця для життя, яку можна було б інтуїтивно припустити”, – підсумовує Аффхолдер, спонукаючи до перегляду наших уявлень про потенціал цього загадкового супутника Сатурна.