ефекти сну та фізичних вправ зберігаються в мозку до 2 тижнів

Нове дослідження показує, що зміни в мозковій активності, пов’язані зі сном, фізичними вправами та настроєм, можуть зберігатися до двох тижнів, впливаючи на когнітивні функції і поведінку.

Науковці з Університетів Аалто та Оулу провели тривале дослідження, яке розкрило, що наш мозок реагує на події щоденного життя не одразу, а з певним часовим відтермінуванням. Протягом п’яти місяців дослідники відстежували мозкову активність учасниці за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ) і даних натільних пристроїв, що фіксували фізичну активність, частоту серцевих скорочень та настрій. Дослідження показало, що навіть такі повсякденні події, як фізичні вправи або безсонна ніч, можуть мати довготривалий вплив на роботу мозку, який зберігається до 15 днів.

Відкриття вказує на те, що мозкова активність розвивається не лише через миттєві реакції на події, але й поступово, протягом кількох днів. Цей процес залежить від різних факторів, таких як сон, фізична активність і варіабельність серцевого ритму — показник адаптивності серцево-судинної системи до зовнішніх стимулів. Як з’ясувалося, адаптивність серцевого ритму прямо впливає на функціонування нейронних мереж мозку. Це означає, що фізичні вправи і техніки релаксації можуть мати тривалий ефект на стан мозку, навіть коли ми не займаємось активною діяльністю.

Дослідження продемонструвало існування двох хвиль мозкової реакції. Перша хвиля, тривалістю менше семи днів, відображає швидку адаптацію до короткочасних факторів, таких як нестача сну, що впливає на зниження уваги та концентрації. Друга хвиля, тривалістю до 15 днів, пов’язана з глибшими змінами в ділянках мозку, відповідальних за увагу, пам’ять та когнітивні функції. Це відкриття може мати важливе значення для подальшого вивчення впливу повсякденних подій на мозок та його довгострокову пластичність.

Особливістю цього дослідження є його довготривалий характер та використання даних із натільних пристроїв для відстеження впливу різних факторів у реальному часі. Такий підхід надає більше можливостей для розуміння того, як повсякденні події впливають на мозок у довгостроковій перспективі, ніж традиційні однократні сканування мозку в стані спокою.