«Дякую, що жива»: історія волонтерки, яка пройшла 250 кілометрів Вінниччиною та Хмельниччиною | Новини Хмельницького “Є”

Обласні новини


Юлія Панкевич планувала пройти цей шлях навесні наступного року, але смерть близького друга, який загинув на фронті, змінила її плани.

«Збирати кошти треба не на завтра, а на вчора» – з такими словами волонтерка Юлія Панкевич в кінці вересня вирушила у свою благодійну подорож туристичним маршрутом «Подільський шлях Святого Якова», маючи на меті пройти 250 кілометрів та зібрати 250 тисяч гривень, щоб придбати дрони для 59-ї окремої мотопіхотної бригади.

Першочергово Юлія планувала пройти цей шлях навесні наступного року, але смерть близького друга Олександра Смірнова, який загинув на фронті, змінила її плани.

«Тоді я зрозуміла, що відкладати на потім просто немає сенсу. Ми не маємо права чекати», – розповіла Юлія Панкевич журналістам сайту «Є уе.ua».

Похід тривав 12 днів. Волонтерка йшла через села, міста і ліси Вінниччиною та Хмельниччиною. Вона мала намет, проте «завдяки добрим людям я ночувала у ньому лише одну ніч», – згадує Юлія. У домівках, де вона знаходила нічліг, місцеві завжди ділилися їжею та підтримували її ідею.

«Я бачила, наскільки українці відкриті, і це додавало сили йти далі», – говорить вона.


Волонтерка йшла через села, міста і ліси Вінниччини та Хмельниччини. Фото: надане Юлією Панкевич

Попереду був непростий маршрут з довгими розмовами з людьми, які, як і багато інших, часом призабули про важливість допомагати військовим.

Починала свою подорож волонтерка не сама. На початку походу до неї приєдналася дівчина, яка захотіла випробувати свої сили. Вдвох вони пройшли близько 100 кілометрів від Вінниці до Бару. Йти було весело, але, за словами Юлії, «люди, коли бачили нас разом, думали: йдуть собі дівчата – хай йдуть». Лише коли вона залишилась одна, на неї почали звертати увагу.


Жінка пройшла 250 кілометрів, щоб зібрати кошти на допомогу ЗСУ. Фото: надане Юлією Панкевич

На одному з етапів шляху жінка заблукала, і ця пригода, за її словами, назавжди залишиться в пам’яті.

«Я пішла за маршрутом, який повів мене вздовж річки. Але вже була ніч, річка пересохла, і стежка раптово обірвалася. Я залишилася наодинці в темряві, без зв’язку», – згадує Юлія.

На щастя, через деякий час на телефоні з’явилась одна смуга мережі.

«Це було диво, бо до мене змогли додзвонитись люди, які чекали на ночівлю, і допомогли мені звідти вибратися. Цю ніч я називаю «Дякую, що жива», – з усмішкою розповідає вона.

Щоб привертати увагу і спонукати людей до розмов, Юлія створила яскравий образ – з косичками та блискітками на обличчі.


Юлія створила яскравий образ з косичками та блискітками на обличчі, щоб привертати увагу людей. Фото: надане Юлією Панкевич

«Багато людей були демотивовані та зневірені. Моя подорож припала на період, коли на Хмельниччині спалахнув корупційний скандал. Натомість я пояснювала, що корупційні проблеми та військові потреби – це зовсім різні речі. Хлопці й дівчата на передовій не мають часу чекати, доки все вирішиться», – розповідає Юлія Панкевич.

Волонтерка хотіла зійти з дистанції

«Коли я йшла сама, то було багато думок і часу на одинці з собою. Коли я бачила, як повільно просувається збір і наскільки в деяких селищах демотивовані люди, я хотіла зійти з дистанції. Я не розуміла, навіщо я це роблю, якщо це не несе ніякої користі, – розповідає Юлія. – Але коли у мене з’являлися такі думки, я одразу їх «виливала» в соцмережі. І першу половину шляху я йшла і старалася всіх мотивувати, а другу половинну дороги мене вже мотивували люди, які надихнулись мною на початку».

З кожним днем ставало зрозуміло, що цей похід не стільки про збір коштів, скільки про підняття морального духу й довіри.

«Для мене цей похід був більше, ніж донати. Він був про те, щоб показати, що одна людина без досвіду, але з бажанням, може запалити вогонь у серцях інших», — додає вона.

Дійшовши до Кам’янця-Подільського, жінці вдалося зібрати трохи більше 50 тисяч гривень. Проте підтримка друзів не дала впасти духом: вони організували вуличний збір з музикою, і в Юлії знову з’явилися сили рухатись далі.


Наприкінці походу Юлії вдалося зібрати трохи більше 50 тисяч гривень. Фото: надане Юлією Панкевич

Наразі вона не збирається чекати повної суми, «як тільки буде достатньо коштів для купівлі дрону – одразу будемо купувати, бо немає часу чекати», – рішуче пояснює Юлія Панкевич. Збір продовжується.


Волонтерка завершила благодійну подорож туристичним маршрутом «Подільський шлях Святого Якова» у Кам’янці-Подільському. Фото: надане Юлією Панкевич

Читайте також: Книга хмельницької письменниці Ольги Саліпи номінована на літературну премію Дитяча Книга року ВВС-2024



Source link

Оцініть статтю