Як фінські школярі вчаться розпізнавати дезінформацію

Фінляндія, яка вже кілька років залишається лідером у сфері медіаграмотності в Європі, впроваджує навчання з розпізнавання дезінформації на всіх рівнях освіти.

Медіаграмотність у Фінляндії вважається необхідною громадянською навичкою, що сприяє формуванню стійкості до дезінформації. Як зазначає Саара Вармола, вчителька літератури та фінської мови, під час уроків учні аналізують джерела інформації, оцінюють етичну відповідальність авторів та вчаться критично підходити до створення власного контенту. Це особливо важливо в умовах інформаційного перенасичення та поширення фейкових новин.

Національна політика медіаграмотності, вперше прийнята у 2013 році, була оновлена у 2019 році, що забезпечило її інтеграцію в усі рівні освіти — від дитячих садків до старших класів. Як підкреслив Андерс Адлеркройц, міністр освіти Фінляндії, зменшення впливу традиційних ЗМІ підсилює потребу в розвитку критичного мислення громадян. Для дорослих та людей похилого віку проводяться додаткові курси, організовані бібліотеками та неурядовими організаціями.

Фінська модель успішно поєднує зусилля різних секторів суспільства, включаючи школи, медіа, бібліотеки, музеї та громадські організації. Як зазначає Лео Пеккала, заступник директора Національного аудіовізуального інституту, ця співпраця базується на високому рівні довіри фінів до соціальних інституцій, таких як уряд, поліція та засоби масової інформації. Проте виклики залишаються — зокрема, через зростання впливу штучного інтелекту та сусідство з Росією, яка активно використовує дезінформаційні кампанії.

Уроки медіаграмотності в фінських школах надають практичні знання. Наприклад, учні розглядають такі питання, як вплив спонсорованого контенту чи можливість маніпуляцій від блогерів та стримерів. За словами восьмикласника Бруно Кермана, школа навчила його критично оцінювати інформацію з соціальних мереж, таких як TikTok та Instagram. Його однокласниця Роня Турунен зазначила, що заняття допомогли їй «читати між рядків» медійні повідомлення.

Фінляндія має тривалі традиції медіаосвіти, починаючи ще з 1970-х років, коли у шкільних програмах вперше з’явилися курси з аналізу медіа. Незважаючи на еволюцію цифрових технологій, головною метою залишається розвиток критичного мислення, що дозволяє громадянам бути активними учасниками демократичного суспільства. Як зазначив Пеккала, важливим завданням є навчання старшого покоління, яке може бути менш обізнаним у сучасному інформаційному середовищі.

Фінський досвід підтверджує, що інтеграція медіаграмотності в освітній процес та активна взаємодія різних суспільних структур є ключовими для успішного протистояння дезінформації.