Чи можемо ми жити століттями? Геном акул відкриває секрети

Дослідники, можливо, наблизилися до розуміння механізмів, які дозволяють істотам жити довго без ризику розвитку ракових захворювань.

Нове дослідження геному показало, як гренландські акули, одні з найбільш загадкових морських мешканців планети, здатні проживати сотні років, уникаючи пухлинних захворювань.

Раніше науковці з’ясували, що ці акули, які мешкають у глибоких водах Північної Атлантики та Північного Льодовитого океану, можуть жити майже 400 років, що робить їх рекордсменами серед хребетних тварин за тривалістю життя.

Ці гіганти, що досягають довжини понад 6 метрів і ваги до 1400 кг, вже давно привертають увагу науковців своєю унікальною стійкістю до пухлинних захворювань.

Таємниці генетичного довголіття

Розшифровуючи геном гренландських акул, учені виявили, що ці істоти мають надзвичайно ефективні механізми відновлення ДНК та потужну імунну систему, що забезпечує їм захист від розвитку онкологічних хвороб.

На відміну від акул з коротшим терміном життя, у гренландських акул виявили особливо багато генів, що відповідають за роботу NF-kB-шляху. Цей молекулярний шлях регулює запальні процеси, імунні реакції та клітинну стабільність, що, ймовірно, є ключовим фактором захисту клітин від злоякісних утворень.

Крім цього, в акул знайдено посилений набір ферментів, що ремонтують пошкодження ДНК. Це дозволяє підтримувати стабільність геному протягом багатьох століть життя.

Отримані дані допомагають пояснити «парадокс Пето», що полягає у відсутності прямого зв’язку між розмірами тварин, кількістю клітин та швидкістю виникнення пухлин.

За словами дослідників, результати цієї роботи, яка ще має пройти експертну оцінку, можуть бути важливим кроком у створенні нових методик лікування онкологічних захворювань та в пошуку терапії, що подовжує життя людини.

Нові горизонти геномних досліджень

Окрім онкологічної сфери, вивчення генетичних особливостей гренландських акул дає важливі підказки для розуміння молекулярних основ довголіття. Це може допомогти у створенні лікарських препаратів, що затримуватимуть розвиток вікових захворювань.