Герої віддали життя за свободу та незалежність нашої країни…
Війна обірвала життя захисників одразу з п’яти громад Хмельниччини. Вчора, 13 березня, живим коридором шани полеглих воїнів проводжали до місць останнього спочинку у Шепетівській, Красилівській, Чемеровецькій, Улашанівській та Вовковинецькій громадах.
Мешканці Шепетівської громади проводжали у засвіти снайпера Валентина Стецюка.
Валентин Стецюк загинув під час виконання військового обов’язку на полі бою. Фото: Шепетівської міської ради
Захисник народився 10 листопада 1987 року в селі Пліщин Шепетівського району. Навчався у місцевій школі. Згодом вступив до Грицівського вищого професійного училища, де здобув спеціальність «тракторист-машиніст». Після закінчення училища працював у бригаді лісорубів, а згодом на деревообробці у рідному селі, повідомляють у міській раді.
У 2023 році чоловік влаштувався на роботу до Славутського маслозаводу. А у вересні 2024 року захисника мобілізували на військову службу. Загинув Герой 5 березня 2025 року, під час виконання військового обов’язку на полі бою… Без батька залишилося троє синів…
Жителі Красилова 13 березня живим коридором пам’яті та шани, навколішки провели в останню дорогу захисника Олексія Доброшинського.
Олексій Доброшинський загинув в бою з ворогом на Донеччині. Фото: Красилівської міської ради
Воїн народився у селі Чернелівка Красилівської громади. Ще маленьким переїхав з родиною до Миколаєва, де і пішов до школи. Там вступив до професійного училища, де здобув професію монтажника сантехнічних систем. Після повернення на Красилівщину, впродовж 13 років працював на агрегатному заводі, повідомляють у міській раді.
У листопаді 2024 року захисника мобілізували до Збройних Сил України. Загинув Герой в бою з ворогом 27 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Піщане Покровського району на Донеччині. Йому назавжди залишиться 36…
У Чемеровецькій громаді в цей день прощалися із захисником Богданом Дмитровичем Блонським.
Богдан Блонський від початку повномасштабного вторгнення воїн захищав країну від ворога. Фото: Чемеровецької громади
Воїн був жителем народився 21 січня 2003 року. В перший клас пішов у Бережанську школу, яку закінчив у 2018 році. Щоб отримати повну загальну середню освіту, пішов навчатись у Кугаєвецьку школу. Після закінчення школи був призваний до лав ЗСУ, повідомляють у громаді.
Після закінченні строкової служби солдат залишився служити по контракту. Від початку повномасштабного вторгнення воїн захищав країну від ворога. Загинув Герой 8 березня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мала Шапківка Куп’янського району Харківської області. Йому назавжди залишиться 22…
Схиливши голови у скорботі 13 березня Улашанівська громада провела в останню земну дорогу воїна Віталія Юрійовича Будова, який віддав своє життя за незалежність України.
Віталій Будов віддав своє життя за незалежність України. Фото: Улашанівської громади
Захисник народився 15 листопада 1979 року в селі Улашанівка. Коли Віталій був малий, сім’я переїхала до Славути, де й пройшла його юність. Після закінчення загальноосвітньої школи № 7 у 1997 році продовжив навчання у Полонській автошколі, де здобув фах водія. Потім була служба в армії, повідомляють у громаді.
Після повернення до цивільного життя чоловік працював водієм на заводі залізобетонних конструкцій, слюсарем-ремонтником гірничого цеху кар’єру цегли, на Славутському пивоварному заводі та складником виробів із деревини у ТОВ «ЮВВІС».
12 вересня 2022 року воїн добровольцем став на захист рідної землі. Навіть після отриманої контузії одразу став в стрій. Серце Героя перестало битися 7 березня 2025 року в бою за Україну в районі населеного пункту Мирне, Волноваського району Донецької області.
В скорботі 13 березня була і Вовковинецька громада: у рідний край «на щиті» додому повернувся захисник Микола Миколайович Грушевський.
Микола Грушевський загинув 1 березня 2025 року. Фото: Вовковинської громади
Воїн загинув 1 березня 2025 року поблизу села Черкаське, Самарівського району, Дніпропетровської області. Вічний спочинок Герой знайшов на сільському кладовищі у Вовковинцях.
Читайте також: Врятував сотні життів перед тим, як віддати своє: історія бойового медика Миколи Вармінського з Ярмолинеччини
